5 (23) квітня, Неділя 6-та Великого посту, квітна.
Св. прпмч. Нікона і двохсот учнів його, з ним замучених.
Апостол Флп. зач. 247; 4, 4-9
4 Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: Радуйтеся! 5 Хай ваша доброзичливість буде всім людям відома. Господь близько! 6 Ні про що не журіться, але в усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою. 7 І мир Божий, що вищий від усякого уявлення, берегтиме серця й думки ваші у Христі Ісусі. 8 Наостанку, брати, усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе, коли якась чеснота чи щобудь похвальне, – про те думайте! 9 Чого ви навчилися, що прийняли, що почули та бачили в мені – те чиніте, і Бог миру буде з вами.
Євангеліє Йо. зач. 41; 12, 1-8.
1 Шість день перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих. 2 Там, отже, справили йому вечерю, і Марта прислуговувала; а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу. 3 Марія ж узяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогого, помазала ноги Ісуса й обтерла їх волоссям своїм; і наповнився дім пахощами мира. 4 Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріотський, що мав його зрадити: 5 «Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?» 6 Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидувано. 7 Тож Ісус промовив: «Лиши її. На день мого похорону зберегла вона те миро. 8 Бідних матимете з собою повсякчас, мене ж матимете не завжди.»
Утреня: по “Бог Господь”: тропар «Всезагальне Воскресіння” (2), Сл., І нині: «Поховані з Тобою». Катизми чергові, сідальні свята. Полієлей, Величання, сідальний свята. Степенна, глас 4: “Від юності моєї”. Прокімен свята, Єв. Мт. 83; 21, 1-11, 15-17. “Воскресіння Христове” не співаємо. Пс. 50 (під час читання псалма священик кадить галузки, по закінченні псалма читає молитви і кропить галузки свяченою водою). Стихира свята. Канон свята, катавасія – ірмос канону свята. По 3-ій пісні – іпакой свята, по 6-ій – конд.-ікос свята. Немає “Чеснішу”. По 9-ій – “Свят Господь Бог наш” (3) і світильний свята. Хвалитні 6, всі свята. Сл., І нині: свята. По вел. славослов’ї – тропар «Всезагальне Воскресіння”, Сл., І нині: «Поховані з Тобою». Відпуст великий, як на Вечірні.
Часи: на всіх часах тропар і кондак свята.
Літургія св. Йоана Золотоустого: антифони свята. Після входу тропар «Всезагальне Воскресіння”, Сл.: «Поховані з Тобою»., І нині: конд. свята. Співаємо Трисвяте. Прокімен, алилуя свята. Ап. Флп. зач. 247; 4, 4-9; Єв. Йо. зач. 41; 12, 1-8. Замість «Достойно» – приспів і ірмос 9-ї пісні канону свята. Причасний свята.
Вечірня: катизми нема. На “Господи, візвав я” 6 стихир Тріоді, Сл.: Тріоді, І нині: Тріоді. Прокімен дня. Стиховня Тріоді. По “Отче наш” співаємо 3 тропарі з поклонами, а “Під Твою милість” – без поклону. “Господи, помилуй” (40) й інше, як у часослові, тільки до кінця 3-го великого поклону – молитви св. Єфрема і одразу виголос: “Слава Тобі, Христе Боже”.
Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
Квітна неділя
Євангеліє
Йо. 12, 1–8: «Осанна! Благословен Той, Хто йде в ім’я Господнє, ізраїльський цар!»
Євангеліє зберегло пам’ять про багато подій, коли Ісус творив чуда, проповідував, оздоровлював… Але поруч з тим є і моменти, коли Його не сприймали, ставились до Нього упереджено, по-різному Його називали.
Подія сьогоднішнього Євангелія входу Господнього до Єрусалиму – це вияв радості людської душі. Один з Отців Церкви каже, що кожна людина за своєю природою є християнською. Тому нарід в цьому епізоді відчув напевно не стільки свідомо, як внутрішньо інтуїтивно, що перед ними не просто пророк, а хтось більший.
Це радісне привітання, пошанування особи Христа, чому воно для нас є таке важливе? Щоб ми теж вміли не боятися показувати і не боятися в собі виявляти свої добрі риси душі. Але як часто нас ніби щось зв’язує і нам складно і прославляти відкрито Бога і зробити добро! Боїмося, а як інші сприймуть наші вчинки. А якщо ми виявимо свої християнські погляди, чи не засміють?! Тому це радісне вітання при входженні Христа до Єрусалиму, подає нам приклад того, як маємо мати відвагу ликувати, свідчити і показувати свою віру в Бога!
Апостол
Фил. 4, 4–9
«Господь близько! Ні про що не журіться»
Кожного з нас постійно сповнюють різні турботи. Переживаємо про щось одне, а потім про інше, і так безперестанку. Господь вказує нам, щоб ми не журилися, щоб ми довіряли Йому, щоб ми покладались на Нього, Апостол ж вказує, що Бог, Господь є близько, поруч нас. Іноді ми забуваємо про присутність Божу, аж коли стаємо на молитву чи приходимо до храму, тоді пригадуємо.
А Бог завжди перебуває з нами. Лиш ми про нього забуваємо. Частіше усвідомлюймо собі присутність Божу, що вона є повсякчасною, що Бог завжди діє в нашому житті, Він є близько нас, Він розуміє нас краще, ніж ми самі себе розуміємо. Зупинімося, знайдімо хвилю часу відчути цю близьку присутність Господа.
+Венедикт