28 (15) квітня, вівторок.

Свв. апп. Аристарха, Пуда і Трофима.

Апостол. – Ді. 18 зач.; 8, 5-17.

5 Так і Филип, прийшовши в місто Самарію, проповідував їм Христа. 6 А народ однодушне уважав на те, що Филип говорив, слухаючи його й бачивши ті знаки, що він чинив, 7 бо з багатьох виходили нечисті духи, що в них були, кричачи голосом великим, і сила паралітиків та кривих видужувала. 8 Радість же була велика в тім місті. 9 А був перед тим у тому місті один чоловік, Симон на ім’я, що займався чаклунством і дивував люд самарійський та видавав себе за щось велике. 10 За ним усі від найменшого до найбільшого слідом ходили, кажучи: «Цей чоловік – сила Божа, що її звуть великою.» 11 Отож вони до нього були уважні, бо він довго дивував їх чарами своїми. 12 Та як повірили Филипові, що звіщав їм царство Боже й ім’я Ісуса Христа, христились чоловіки й жінки. 13 Увірував тоді й сам Симон і, охристившись, перебував з Филипом; а бачивши знаки й великі чуда, що робились, дивувався. 14 Довідавшися, що Самарія прийняла слово Боже, апостоли, які були в Єрусалимі, послали до них Петра і Йоана. 15 Ці прийшли й помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого, 16 бо він ще не зійшов був ні на кого з них, а лише були охрищені в ім’я Господа Ісуса. 17 Тоді поклали на них руки, і вони прийняли Святого Духа.

Євангеліє. – Йо. 20 зач.; 6, 27-33.

27 Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, – яку як дасть вам Син Чоловічий, бо його Бог Отець назнаменував.» 28 Вони ж мовили до нього: «Що робити нам, щоб діла Божі чинити?» 29. А Ісус відповів і сказав їм: «Діло Боже – вірувати в того, кого він послав.» 30 Тоді вони йому: «Який же знак твориш ти, щоб ми побачили й увірували в тебе? Що вчиниш? 31 Батьки наші манну в пустині споживали, як ото написано: Дав їм хліб з неба їсти.» 32 Ісус же сказав їм: «Істинно, істинно говорю вам: Не Мойсей дав хліб вам з неба, лише Отець мій дає вам хліб правдивий з неба. 33 Божий бо хліб той, що з неба сходить і життя світові дає.»

Утреня: по “Бог Господь”: тропар “Благообразний” та “Коли зійшов Ти”, Сл.: тр. апп., І нині: «Мироносицям-жінкам», катизми черг., 1-й сідал. Октоїха; 2-й сідал. свята. “Воскресіння Христове” (1). Пс. 50. Канонів 2: свята і апп. Катавасія по 3-ій, 6-ій, 8-ій та 9-ій – ірмос канону апп. По 3-ій – конд.-ікос і сідал. апп., по 6-ій – конд.-ікос свята, по 9-ій – світил. апп. (2), Сл., І нині: світил. свята. Хвалитні і Стиховня свята. По “Отче наш”: тропарі співаються так, як по “Бог Господь”.

Часи: на 1-му: тропар “Благообразний”, кондак свята; на 3-му: тропар “Коли зійшов Ти” і  Сл.: тропар апп., кондак апп.; на 6-му: тропар і кондак свята; на 9-му: тропар “Благообразний” і Сл.: тропар апп., кондак апп.

Літургія: антифони воскресні. Тропар “Благообразний”, “Коли зійшов Ти” та “Ангел при гробі”, Сл.: кондак свята, І нині: кондак Пасхи. Прокімен, алилуя свята. Ап. – Ді. 21 зач.; 8, 40-9, 19. Єв. – Йо. 23 зач.; 6, 48-54. Замість «Достойно» – «Ангел сповіщав». Причасний «Тіло Христове прийміть».

Вечірня: катизма чергова. На “Господи, візвав я” 6 стихир: 3 свята і 3 мчцц., Сл.: мчцц., І нині: свята. Прокімен дня. Стиховня Октоїха, Сл., І нині: свята. По “Отче наш”: тропар “Благообразний”, Сл.: тропар мчцц., І нині: «Мироносицям-жінкам». Відпуст середній з помин. свята і мчцц.

Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Вівторок 3-го тижня після Воскресіння

Йо. 6, 27–33: «Не Мойсей дав хліб вам з неба, лише Отець Мій дає вам хліб правдивий з неба».

Кожен з нас в житті чогось досягає, щось посідає, щось має – і це є добре, бо Бог є Творець і хоче, щоб ми також творили на цій землі, бо є створені на його образ і подобу. Але дуже важливо зрозуміти, що не своїми спосібностями, досвідом, розумом все робимо, а що це Господь дає нам таланти, спроможності, обставини.

Що значить вміти побачити Господа в нашому житті: зважати не лише на свої сили, але на те, що все ми отримали як дар від Бога. Вміймо бачити за всім, що ми робимо, за всім, що нам вдається, на що ми спроможні, не лише свої можливості та заслуги, але Господа, з волі і милосердя Якого ми все це можемо! 

Ді. 8, 5–17

«Филип, прийшовши в місто Самарію, проповідував їм Христа»

Коли читаємо про апостолів, які проповідували всюди, куди б не приходили, то маємо пам’ятати, що і нашим завданням є завжди проповідувати Христа, свідчити людям про Бога, вказувати людям на нашого Творця. Чи ж ми так робимо, чи всюди і всім проповідуємо про Христа, чи взагалі цього не робимо.

Часто нас пробирає страх, як інші це сприймуть, що про це потім скажуть, як будуть до нас ставитись… Однак результати – не наша справа, наша справа свідчити. Христос сказав: ідіть і будете моїми свідками. Якщо ми не будемо свідчити, то ті, хто мали б почути наше свідчення, можуть не зустрітись з Христом, бо не було кому на Нього вказати. Саме тому маємо бути милосердними до інших і показувати Дорогу, якою є Ісус, тим, хто її ще не знайшов.

+Венедикт