Молитви до Юди Тадея

Євангеліє 27.11.14

Четвер 25 тижня після П’ятдесятниці

+ Св. і всехвального ап. Филипа.

Апостол свята 1 Кор. 4, 9-16

9 Мені бо так здається, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, й ангелам, і людям.
10 Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні; ми немічні, ви ж – міцні; ви славні, ми ж без чести.
11 До сього часу ми голодуємо і спраглі і нагі; нас б’ють, і ми скитаємось.
12 Ми трудимося, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо;
13 нас ганьблять, а ми з любов’ю відзиваємося; ми мов те сміття світу стали, покидьки всіх аж досі.
14 Не щоб осоромити вас я це пишу, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум.
15 Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, та батьків не багато; бо я вас породив через Євангелію в Христі Ісусі.
16 Отож благаю вас: Будьте моїми послідовниками.

Апостол дня. 2 Сол. 2, 13–3, 5

 13 А щодо нас, то ми за вас, брати, улюблені Господом, повинні завжди дякувати Богові, що Бог вибрав вас від початку, щоб ви спаслися освяченням Духа і вірою в правду,
14 до чого він вас і покликав благовіствуванням нашим, щоб ви придбали славу Господа нашого Ісуса Христа.
15 Тож стійте, брати, і тримайтеся передань, яких від нас навчилися чи то усно, а чи листовно.
16 Нехай же сам Господь наш Ісус Христос і Бог, Отець наш, що полюбив нас і дав нам у своїй благодаті втіху вічну й добру надію,
17 врадує серця ваші та зміцнить у всякім ділі й добрім слові.

1 А втім, молітеся, брати, за нас, щоб Господнє слово ширилося та звеличувалося, як і у вас,
2 і щоб ми визволилися від безпутніх та поганих людей, бо не в усіх – віра!
3 Господь же вірний і він вас зміцнить, і збереже від злого.
4 Ми певні в Господі щодо вас, що те, що ми наказуємо вам, ви чините й далі будете чинити.
5 Господь же нехай направить серця ваші на любов Божу й на Христову терпеливість.

Роздуми владики Венедикта:2 Сол. 2, 13–3,5 «Бог вибрав нас від початку, щоб Ви осягнули славу нашого Господа Ісуса Христа»

Ці слова, якщо над ними роздумувати, можуть для нас стати громом серед ясного неба. Бог нас вибрав, Бог нас покликав! Ми, кожен з нас зокрема, є вибраним Богом, щоби жити в Царстві Небесному. Бог нас вибрав, коли ми ще були грішниками, Бог нас вибрав, коли ми ще Його не вибрали, Бог нас запросив, коли ми ще цього не знали.

Про це важливо завжди нам пам’ятати: чи ми живемо досконало чи грішно, що Бог нас обрав, ми є обрані, а справа лише в тім, чи ми відповімо на Його заклик. Через смерть і воскресіння Ісуса Христа, ми стали учасниками Царства Божого, але це стає завершеним лише тоді, коли ми цього самі бажаємо. Це немов би хтось немовби нам купив білет на поїзд, але чи ми захочемо їхати, чи ні, це вже наше рішення.  

Ми отримали безцінне запрошення перебувати в Царстві Небесному, але чи ми ним скористаємось, залежить лише від нас!

Євангеліє свята Йо. 1, 43-51

43 Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»
44 А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.
45 Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, – Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»
46 Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»
47 Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»
48 Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»
49 Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти – Син Божий, ти – цар Ізраїлів.»
50 Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, – то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»
51 І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»

Євангеліє дня.  Лк.13, 1–9

1 Того ж часу прибули деякі й розповіли йому про галилеїв, що їхню кров Пилат змішав з їхніми жертвами.
2 Озвавшись, він сказав їм: “Гадаєте, що ті галилеї, тому що таке постраждали, були більші грішники, ніж усі галилеї?
3 Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.
4 Або ті вісімнадцять, що на них упала башта Силоамська й їх забила, гадаєте, що були більш винні від усіх мешканців Єрусалиму?
5 Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.”
6 І він розповів їм оцю притчу; “Один чоловік мав смоковницю, посаджену в його винограднику. Прийшов він і почав плода на ній шукати, та не знайшов.
7 Тоді він сказав до виноградаря: Оце три роки, як я приходжу, шукаючи плода на цій смоковниці, і не знаходжу. Зрубай її: нащо й землю займає ще?
8 А той озвався до нього: Пане, лиши її ще на цей рік: я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм.
9 Може, щось вродить нарік, а коли ні, то ти її зрубаєш.” 

Роздуми Венедикта:Лк.13, 1–9 «… як не покаєтесь, усі загинете так само».

Бог каже, що Він прийшов, щоб грішників спасти. І головна ціль Божої дії в нашому житті – це наше освячення, а остаточно – наше спасіння. Бог любить нас, тому й прагне нас освячувати і спасати. І тому Бог допускає ті чи інші події в нашому житті, ті чи інші ситуації, через які Він промовляє, а ми маємо можливість відгукнутись.

Тому коли сьогодні в Євангелії Господь згадує про галілеян, на яких впала башта, то каже, що це були знаки для людей, щоб люди побачили, подумали, чому так діється. Скільки подібних подій, коли Бог говорить до нас, проходить в нашому житті щодня, щомісяця, щороку – ми їх не зауважуємо!

Знайдімо хвилю, найкраще ввечері, і застановляймося, що відбулося і що Бог хотів сказати мені тими чи іншим подіями в моєму житті. Спочатку це буде тяжко, але коли ми будемо в тому вправлятися, то так навчимося все краще розуміти, що Бог нам промовляє!

 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Написати коментар: "Євангеліє 27.11.14"

nlpnamibia.com lvovnet.ru

Хмара тегів