Вівторок 25 тижня після П’ятдесятниці
+ Св. свщмч. Йосафата, архиєп. Полоцького.
Апостол свята Євр. 4:14-5:10
14 Мавши, отже, великого архиєрея, що вже пройшов небо, Ісуса, Божого Сина, тримаймося твердо віровизнання. 15 Бо ми не маємо такого архиєрея, який не міг би співчувати нашим недугам: він же ж зазнав усього, подібно як ми, крім гріха. 16 Приступім, отже, з довір’ям до престолу благодаті, щоб отримати милость і знайти благодать на своєчасну поміч.
1 Кожен бо архиєрей, узятий з-поміж людей, настановляється для людей у справах Божих, щоб приносив дари та жертви за гріхи; 2 що може співчувати нетямущим та введеним в оману, бо й сам він неміччю охоплений, 3 і тому повинен так за людей, як і за себе самого приносити жертви за гріхи. 4 Чести ж цієї ніхто не бере сам собі, лише той, хто покликаний Богом, як Арон. 5 Так і Христос не сам собі присвоїв славу стати архиєреєм, вона бо від того, який до нього мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе.» 6 Як і на іншому місці каже: «Ти – священик навіки за чином Мелхиседека.» 7 Він за днів свого тілесного життя приніс був молитви й благання з великим голосінням та слізьми до того, який міг його спасти від смерти, і він був вислуханий за богобоязність; 8 і хоч був Сином, навчився з того, що витерпів, значення послуху, 9 і, ставши досконалим, спричинився до вічного спасіння всім, які йому слухняні, 10 і Бог назвав його архиєреєм за чином Мелхиседека.
Апостол дня. 2 Сол1.10-2.2
10 коли він прийде прославитися у своїх святих і появити себе того дня на подив усім, які увірували; бо ви увірували нашому свідченню для вас. 11 Тому молимося за вас повсякчас, щоб Бог наш учинив вас гідними покликання і щоб силою наповнив усю вашу відданість доброті та ділу віри; 12 щоб ім’я Господа нашого Ісуса звеличувалось у вас, а ви в ньому, за благодаттю Бога нашого і Господа Ісуса Христа.
1 Благаємо вас, брати, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа -коли ми зберемось до нього: 2 не дайте легко вивести себе з рівноваги, ані щоб вас тривожили харизмом, словом, чи листом, який нібито від нас, – що день Господній уже настає.
Роздуми владики Венедикта:2 Сол1.10-2.2 «Не дайте легко вивести себе з рівноваги»
Як бачимо зі свого щоденного досвіду, дуже легко є вийти з рівноваги. Хтось щось скаже, що нам не подобається, і це нас дратує, робить хтось нам зауваження – це забирає в нас почуття миру.
Погляньмо, як багато чого нами керує, наскільки ми залежні від постави тих чи інших людей чи життєвих ситуацій. Апостол вказує тут нам про те, щоби ми не давали себе вивести з рівноваги, щоб ми в будь-яких життєвих ситуаціях вміли довірятися Богові, пам’ятали, що Господь є Цар над царями, Пан над панами, що Він остаточно контролює кожну ситуацію, що Бог є за всім, що стається.
Тож уміймо заховувати мир і не давати вивести себе з рівноваги, щоб не діялось в нашому житті, бо лише у мирі зможемо залишатися в Божій присутності, чути Його голос і чинити діла, гідні Божих дітей.
Євангеліє свята Ів. 10:9-16
9 Я – двері. Хто ввійде крізь мене – спасеться. Увійде він, вийде -і знайде пасовисько! 10 Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя – щоб достоту мали. 11 Я – добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе. 12 Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, – бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує. 13 Бо він – наймит і не турбується вівцями. 14 Я ж – добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають. 15 Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець. 16 Ще й інші вівці я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, – і буде одне стадо й один пастир!
Євангеліє дня. Лк. 12, 42–48
42 А Господь відповів: “Хто ж це той вірний і кмітливий управитель, якого пан настановить над челяддю своєю, щоб дати їй у визначену пору мірку пшениці? 43 Щасливий той слуга, пан якого, прийшовши, знайде, що він так робить. 44 Істинно кажу вам, що він його поставить над своїм маєтком. 45 Коли ж слуга той скаже в своїм серці: Бариться мій пан, не приходить, – і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та й упиватись, 46 то пан того слуги прийде дня, якого він не сподіється, й години, якої він не знає, і відлучить його та й між невірними призначить йому долю. 47 Той, що, знавши волю свого пана, не приготував, ані не зробив по його волі, буде тяжко битий. 48 А той, що її не знав і зробив каригідне, буде мало битий. Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть; а кому повірено багато, від того більше зажадають
Роздуми Венедикта:Лк. 12, 42–48 «Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть»
Часто ми сприймаємо все добре, що з нами відбувається, як закономірне, навіть у тому, що ми є такими, як є, нерідко найперше бачимо свою заслугу. Але що було би з нами, якщо б ми мали інших батьків, виросли в іншому середовищі, народилися в іншій державі, в іншій політичній чи економічній ситуації? Напевно, наше життя склалося б зовсім інакше, і можливо, у нас були б значно серйозніші труднощі, значно складніші проблеми…
Значить, нам багато Господом дано. Про це дуже важливо пам’ятати, а найперше – зауважити, що це все саме Бог нам дав! Як багато маємо дібр, яких би могли не мати, завдяки тому, що наш Бог, великий і милосердний, всім своїм багатством обдарував всіх нас!
І серед всього найголовніше наше багатство – що маємо Господа!