22 (9) травня, четвер,  Св. прор. Ісаї. Св. мч. Христофора.

+ Перенесення мощів св. Миколая Чудотворця з Мир до міста Барі.

Ряд.: Апостол. – Ді. 42 зач.; 19, 1-8.

1 Як Аполлос був у Корінті, Павло, пройшовши через горішні околиці, прибув у Ефес і, знайшовши там деяких учнів, 2 спитав їх: «Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували?» Ті йому відповіли: «Та ми й не чули, чи є Святий Дух.» 3 І він спитав: «Яким хрищенням ви христились?» Ці відповіли: «Хрищенням Йоана.» 4 Тоді Павло промовив: «Йоан христив хрищенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса.» 5 Почувши це, вони христились в ім’я Господа Ісуса. 6 Як Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити мовами й пророкувати. 7 А було їх усього яких дванадцять чоловік. 8 Увійшовши у синагогу, три місяці там промовляв відважно, бесідуючи і переконуючи про Царство Боже.

Євангеліє. – Йо. 47 зач.; 14, 1-11.

1 Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у мене. 2 В домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо напоготовити вам місце. 3 І коли відійду і вам місце спого-тую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де я. 4 Куди ж я йду – ви знаєте путь.» 5 «Господи, – каже до нього Тома, – не знаємо, куди ти йдеш. І як нам знати тую путь?» 6 Ісус до нього: «Я – путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене. 7 Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте його і бачили.» 8 А Филип йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас.» 9 «Скільки часу я з вами, – каже Ісус до нього, – а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця? 10 Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, – він творить діла. 11 Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте.

Св. Миколая: Апостол. – Євр. 335 зач.; 13, 17-21.

17 Слухайтесь ваших наставників і коріться, бо вони пильнують ваші душі, за які мають звіт дати; щоб вони це робили з радістю, а не зідхаючи, – бо це для вас некорисно. 18 Молітеся за нас, бо нам здається, що маємо добре сумління, бажаючи у всьому поводитись добре; 19 тим більше ж прошу вас це робити, щоб якнайскоріше мене вам повернено. 20 Нехай Бог миру, що підняв з мертвих того, хто кров’ю вічного завіту став великим Пастирем овець, – Господа нашого Ісуса, – 21 зробить вас здібними виконувати його волю добрими ділами, здійснюючи у вас те, що йому любе через Ісуса Христа, якому слава по віки вічні. Амінь.

Євангеліє. – Лк. 24 зач.; 6, 17-23.

17 Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. 18 Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19 Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла. 20 Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: “Блаженні вбогі, – бо ваше Царство Боже. 21 Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись. 22 Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім’я Сина Чоловічого ради. 23 Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.

Утреня: по “Бог Господь”: тр. свята. (2), Сл: св., І нині: свята. Сідал. св., Сл., І нині: свята. Полієлей з Величанням, сідал. св. Сл., І нині: свята. Степенна 4-го гл. Єв. – Йо. 35 зач.; 10, 1-9. “Воскресіння Христове”.Пс. 50. Канонів: свята і св. По 3-ій – конд.-ікос свята, сідал. св., Сл., І нині: свята. по 6-ій – конд.-ікос св., по 9-ій – світил. св., Сл, І нині: світил. свята. На Хвалитних 6 стихир: 3 свята і 3 св., Сл.: св., І нині: свята. Після великого Славословя тр. св., Сл.: І нині: свята. Відпуст великий з поминанням св.

Часи: на всіх часах: тр. свята, Сл: тр. св.. Кондаки: на 1-му та 6-му – свята; на 3-му та 9-му – св.

Літургія: Тр. свята. і св., Сл.: конд. св., І нині: конд. свята; Прокімен, алилуя і причасний свята і св. Ряд.: Ап. – Ді. 42 зач.; 19, 1-8. Єв. – Йо. 47 зач.; 14, 1-11. Св. Миколая: Ап. – Євр. 335 зач.; 13, 17-21. Єв. – Лк. 24 зач.; 6, 17-23.

Вечірня: “Блажен муж”. На “Господи, візвав я” 8 стихир, 3 свята і 5 ап., Сл: ап., І нині: догмат, що віддається. Прокімен дня. Читань три: 1 Ів. 4, 9-16; 1 Ів. 4, 20 – 5, 5; 1 Ів. 3, 21 – 4, 6. Стиховня ап., Сл.: ап., І нині: свята. По “Отче наш”: тр. ап., Сл., І нині: свята. Відпуст великий з поминанням ап.

Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

П’ятниця 6-го тижня після Воскресіння

Мт. 13, 44–54: «Подібне ще Царство Небесне до купця, що шукає добрих перел. Знайшовши одну дорогоцінну перлину, йде, продає все, що має, і купує її».

Знаючи право і закон, за яким жили до і за часів Ісуса, можемо зрозуміти цю притчу дуже добре. Якщо хтось знайшов би щось на землі іншого, то мусів би віддати тому чия це була земля. Тому зрозуміло, що цей купець, знайшовши перлину хоче купити усю землю, бо перлина вартує набагато більше, ніж сама земля.

Цим Господь промовляє до нас, наскільки вартісне життя з Господом, наскільки вартісне Царство Небесне. На прикладі святих ми бачимо, що вони все продавали, що мали, нічого не шукали в цьому житті. Бо добре зрозуміли, що пізнали для себе цінність вічного життя. Не якісь посади, здобутки, які будуть тривати декілька років чи декілька десятків років, можуть запевнити нам щастя, а лише те, що веде у вічне життя.

Чому ми робимо гріхи? Чому нам бракує ревності, якої не бракувало апостолам і першим християнам. Бо ми не свідомі того, яку перлину Господь нам приготував, що учасниками життя вічного ми здатні бути, що Господь нам може дати. Лиш усвідомивши, що нам Бог приготовив, чого учасниками маємо бути, лиш тоді наступить глибока і велика переміна нашого життя. Бо ні за що не будемо дуже перейматись чи дбати, але найперше будемо шукати Господа, Його Царства і життя вічного!

Ді. 19, 1–8

«Увійшовши у синагогу, три місяці там промовляв відважно, бесідуючи і переконуючи про Царство Боже»

Інколи нам здається, коли ми читаємо Діяння апостолів чи Послання, що від проповіді апостолів люди наверталися дуже легко. Однак і тоді по-різному бувало. Деякі люди з першого слова приходили до Бога, легко приймали Господню науку, інші були твердосердими, закоріненими в своїх переконаннях.

Бачимо в цьому випадку, як апостол Павло мусів змагатися і переконувати про Царство Боже. Це для нас дуже важливий приклад. У нашому житті також не є легко проповідувати. Іноді ми можемо сказати комусь про Бога – і він одразу змінить своє життя і поступки. Але в більшості знаємо, що треба людям повторювати, говорити, знов і знов, ще і ще звертати на це увагу. Так само і апостоли прикладали зусилля, старання і труди, щоб отримати результат, так і ми, коли будемо трудитись, прикладати зусилля і старання, результат неминуче буде.

+Венедикт