21 (8) березня, субота., Субота заупокійна.
+ Прп. і ісп. Теофілакта, єп. Нікомидійського.
Апостол Євр. 313 зач.; 6, 9 -12.
9 Однак, любі, дарма що так говоримо, ми переконані про вас краще та про те, що торкається спасіння. 10 Бо Бог не є несправедливий, щоб забути ваші діла й любов, яку ви виявили до його імени, і послуги, що ви святим робите понині. 11 Ми лиш бажаємо, щоб кожний з вас являв таку саму старанність для повного осягнення надії аж до кінця, 12 щоб ви не стали недбайливі, а, навпаки, наслідували тих, які вірою і витривалістю успадковують обітниці.
Євангеліє Мр. 31 зач.; 7, 31-37
31 І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя. 32 І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав. 33 І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика; 34 а глянувши на небо, зідхнув та й каже: Ефата, тобто: Відкрийся! 35 І зараз же відкрились його вуха, і розв’язалися зав’язі його язика, і почав він виразно говорити. 36 І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували. 37 І, зачудовані понад усяку міру, говорили: Він усе гаразд учинив: і глухим дає слух, і мову – німим.
Апостол 1 Кор. 163 зач.; 15, 47-57.
47 Перший чоловік із землі – земний, другий чоловік – з неба. 48 Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні. 49 І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного. 50 Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні – успадкувати нетління. 51 Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося, 52 раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося. 53 Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя. 54 І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою. 55 Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?» 56 Жало смерти – гріх, а сила гріха – закон. 57 Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа. 58 Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.
Євангеліє Йо. 16 зач.; 5, 24-30
24 Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, – живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя. 25 Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, – ба, вже й тепер він, – коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши – оживуть. 26 Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі. 27 І владу йому дав суд чинити, він бо – Син Чоловічий. 28 І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують, 29. і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, – воскреснуть на суд. 30 Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.
Утреня: замість “Бог Господь” співаємо “Алилуя” на 2-ий глас. Тропар дня ”Апостоли, пророки” (2), Сл.: тропар “Пом’яни, Господи”, І нині: богород. “Мати свята”. По 1-му стихослов’ї – мал. єктенія і сідал. Октоїха. Тоді 17-та катизма (“Блаженні непорочні”). По кожній статії – єктенія за померлих, відтак сідал. “Упокой Спасе” із своїм богород. і Пс. 50. Канонів 3: храму, якщо храм Господній чи Богородичний і прп. Від 6-ї пісні, залишивши канони храму та Октоїха, співаємо канон прп. та канон Тріоді. Катавасія: по 3-ій, 6-ій, 7-ій, 8-ій та 9-ій піснях – ірмос останнього канону; по 3-ій – Октоїха; по інших – Тріоді. По 3-ій – сідал. прп., Сл.: І нині: його богород.; по 6-ій – конд.-ікос прп.; по 9-ій – світильний Октоїха. Хвалитні: мученичі стихири Октоїха – 4, Сл.: за покійних, І нині: богород. Сл. По мал. славослов’ї на стиховні – стихири за померлих Октоїха з приспівами за померлих. На кінці: тропар “Апостоли, пророки”, Сл.: тропар “Пом’яни, Господи”, І нині: богород. “Мати свята”.
Часи: на всіх тропар дня, Сл: тропар “Пом’яни, Господи”; кондак “Зо святими упокой”.
Літургія св. Йоана Золотоустого: тропар “Апостоли, пророки” і “Пом’яни, Господи”, Сл: кондак “Зі святими упокой”, І нині: богород. “Тебе і стіну, і пристанище”. Ап. і Єв. спочатку дня, а потім усопшим. Ряд.: Ап. – Євр. 313 зач.; 6, 9 -12. Єв. – Мр. 31 зач.; 7, 31-37. За упокій: Ап. – 1 Кор. 163 зач.; 15, 47-57. Єв. – Йо. 16 зач.; 5, 24-30. Все інше – дня і усопшим.
Вечірня: катизма «Блажен муж». На «Господи, візвав я» – 10 стихир: 3 недільних, 4 Тріоді і 3 мчч.; Слава: Тріоді; І нині: богородичний-догмат 8-го гласу. Прокімен дня і 3 читання мчч.: Іс. 43, 9-13; Муд. 3, 1-9; Муд. 5, 1-23; 6, 1-3. Стиховна недільна; Слава: мчч.; І нині: Тріоді. Тропар недільний, Слава: мчч.; І нині: богородичний. Відпуст великий з поминанням неділі і мчч..