20 (7) травня, середа, Відання пасхи.,
Спогад про явління на небі, у святому місті Єрусалимі, знамени чесного Хреста.
Апостол. – Ді. 41 зач.; 18, 23-28.
23 І перебувши там деякий час, він рушив далі і пройшов за порядком Галатський край та Фригію, утверджуючи всіх учнів. 24 Один юдей, на ім’я Аполлос, олександрієць родом, людина красномовна й сильна в Писанні, прибув до Ефесу. 25 Він був наставлений на шлях Господній і, палаючи духом, бесідував і навчав точно про Ісуса, дарма, що знав тільки хрищення Йоана. 26 Отож, він сміливо почав говорити в синагозі. А почувши його Прискилла й Акила, взяли його до себе й точніше виклали йому путь Божу. 27 Коли ж він хотів піти в Ахаю, брати заохотили його до того й написали учням, щоб його прийняли. І він, прибувши, багато допомагав тим, що увірували, завдяки ласці, 28. бо сильно поконував юдеїв, доводячи з Письма прилюдно, що Ісус – Христос.
Євангеліє. – Йо. 43 зач.; 12, 36-47.
36 Поки у вас світло – віруйте у світло, щоб світла синами вам стати!» Це сказавши, віддалився Ісус і скрився від них. 37 Вони не вірували в нього, хоч і скільки сподіяв він чудес у них на очу, 38 щоб збулось слово пророка Ісаї, що сказав: «Господи, хто повірив тому, що чули ми, і рамено Господнє кому об’явилось?» 39 Не могли ж вони увірувати, бо Ісая ще так був сказав: 40 «Засліпив він їм очі, заціпенив їм серце, щоб не бачили очима, щоби серцем не розуміли і не навернулись, щоб я їх вигоїв.» 41 Це сказав Ісая, коли славу його бачив і говорив про нього. 42 А, однак, чимало й увірувало в нього, навіть із знатних, лише з огляду на фарисеїв не признавалися, щоб їх не вилучили з синагоги; 43 славу бо людську дужче вони любили ніж славу Божу. 44 Тоді сказав Ісус на ввесь голос: «Хто вірує в мене – вірує не в мене, а в того, хто послав мене. 45 І хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене. 46 Я – світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто в мене вірує, не перебував у темряві. 47 Коли хтось мої слова слухає, а їх не береже, я його не суджу, бо я прийшов не судити світ, а спасти світ.
Утреня: по “Бог Господь” тропар неділ. (2), Сл., І нині: його богород. Після першої катизми воскрес. сідальний, після другої – сідальний Тріоді. “Воскресіння Христове” (1). Пс 50. Канонів 3: Пасхи, Сліпородженого і передсвяття Вознесіння. Катавасія Вознесіння. По 3-ій – конд.-ікос Сліпородженого і його сідальний, Сл., І нині: сідальний передсвяття; по 6-ій – конд.-ікос Пасхи, на 9-ій пісні – «Ангел сповіщав»; по 9-ій – світильний Пасхи (2), Сл., І нині: світильний Сліпородженого. Хвалитних стихир 8 Сліпородженого і стихири Пасхи, «Христос воскрес» (1). Після Великого славослов’я тропар воскрес., Сл., І нині: його богород. Відпуст пасхальний, середній, без хреста, з поминанням мчч. і прп.
Часи: на всіх тропар воскрес., і кондак Сліпородженого.
Літургія: антифони неділ. Тропар неділ., Сл.: кондак неділ., І нині: кондак Пасхи; Прокімен, алилуя і причасний свята. Ап. – Ді. 41 зач.; 18, 23-28. Єв. – Йо. 43 зач.; 12, 36-47. Замість “Достойно” – «Ангел сповіщав».
Вечірня: «Блажен муж». На “Господи, візвав я” 10 стихир: 6 свята і 4 ап.: Сл.: ап., І нині: свята. Прокімен дня, 3 читання свята і 3 ап.: Зах. 14, 4; 14, 11, Іс. 2, 1-3, Іс. 62, 10-12; 63, 1-2; 63, 7-9. Читання ап.: 1 Ів. 4, 20-5, 5; 1 Ів. 3, 21-4, 6; 1 Ів. 4, 9-16. Литія свята і ап., Сл.: ап. І нині: свята. Стиховня свята: Сл.: ап. І нині: свята. На благословенні хлібів тропар свята (2) і ап. (1). Відпуст великий свята і ап.