Вівторок 24 тижня після П’ятдесятниці
Апостол дня. 1 Сол. 3, 9–13
9 Яку подяку можемо віддати Господеві за всю радість, якою ви нас врадували перед нашим Богом? 10 Ніч і день якнайревніше молимося, щоб побачити обличчя ваше та доповнити те, чого бракує вашій вірі. 11 Нехай же сам Бог і Отець наш та Господь наш Ісус вирівняє нашу до вас дорогу! 12 А вас нехай Господь примножить і наповнить любов’ю один до одного й до всіх, такою самою, яку й ми маємо до вас, 13 щоб він зміцнив ваші серця бездоганними у святості перед Богом і Отцем нашим за дня приходу Господа нашого Ісуса з усіма його святими.
Роздуми владики Венедикта:1 Сол. 3, 9–13 «Наповнить любов’ю один до одного й до всіх, такою самою, яку й ми маємо до вас»
Апостол вказує, що мірилом нашої святості є любов до інших. Він закликає солунян любити одні одних такою любов’ю, як він виявляв до них. І солуняни розуміли про що йдеться, бо відчули цю глибоку прихильність Павла, який робив все, що міг, щоб привести їх до Христа і вкорінити у вірі.
Любов – це джерело нашого людського буття. Однак часто ми готові любити тільки тих, хто любить нас, забуваючи, що Ісус полюбив нас, коли ми ще були грішниками. Так само і апостоли обдаровували своєю любов’ю тих, хто ще був далеко від Бога, і так здобували їх для Небесного Царства.
Нам тяжко зрозуміти, що любов діє за принципом бумерангу: якщо ми інших обдаровуємо любов’ю, приводимо до Бога, то нам відповідають тим самим. Якщо, знаючи Джерело Любові – нашого Творця, не хочемо інших любити, то й не можемо від них того сподіватися, які Бога не знають.
Євангеліє дня. Лк. 11, 34-41
34 Світло твого тіла – твоє око. Коли око твоє здорове, все твоє тіло світле; коли ж воно недуже, все тіло твоє темне. 35 Гляди, отже, чи світло, що в тобі, не є темрява. 36 Коли, отже, все тіло твоє – світле й нічого темного не має, воно буде все в світлі, так, наче б освічувало тебе світло (своїм) сяйвом.” 37 Коли він говорив іще, якийсь фарисей запросив його на обід до себе. Ісус увійшов і сів за столом. 38 Побачивши це, фарисей здивувався, що він перш не зробив обмивань перед обідом. 39 Господь сказав до нього: “От ви, фарисеї, чистите лиш зверху чашу й полумисок, самі ж ви всередині повні здирства й лукавства. 40 Безумні! Чи ж той, що зробив верх, чи не зробив і середини? 41 Тож дайте милостиню з того, що усередині, і все у вас буде чисте.
Роздуми Венедикта: Лк. 11, 34-41 «Світло твого тіла – твоє око. Коли око твоє здорове, все твоє тіло світле»
У нашому народі не раз кажуть, що «пункт бачення залежить від місця сидіння». І нам є складно до кінця усвідомити, наскільки ми жевемо стереотипами, якими ми сприймаємо усе довкола. Часто сформовані під впливом інших, зокрема, під пресом телебачення, радіо, інтернету.
Дуже часто ми легко приймаємо на віру чиїсь думки, може, навіть хибні чи зумисно викривлені! І коли говоримо судженнями інших людей, то ці судження зі свого боку подаємо суб’єктивно. Щоби простіше пояснити: кожен з нас немовби дивиться на цей світ через свої окуляри. А світ цілковито не такий, яким ми його не раз бачимо! Тому важливо, щоб ми ці окуляри знімали! Важливо що б ми бачили за тим, що діється, Бога! Щоб все більше зникало нашого суб’єктивізму, а щоб ми все більше в Бозі бачили всі ті обставини, що є навколо нас!