15 (2), Грудня, вівторок. Св. прор. Аввакума.
Утреня: по “Бог Господь”: тропар прор. (2), Сл., І нині: богород. відпустовий за гласом тропаря прор. Катизми чергові, сідальні Октоїха. Канон Октоїха та прор. По 9-ій пісні – світильний Октоїха, Сл.: світил. прор., І нині: богородичний. Стиховня Октоїха. По “Отче наш”: тропар прор., Сл., І нині: богород. за гласом тропаря прор. і за днем тижня.
Часи: на 1-му – тропар дня; на 6-му – храму; на 3-му та 9-му – прор.
Літургія: вся служба дня. Ап. – Євр. 310 зач.; 4, 1-13. Єв. – Лк. 106 зач.; 21, 12-19.
Вечірня: катизма чергова. На “Господи, візвав я” 6 стихир: 3 Октоїха; 3 прор., Сл.: прор., І нині: хрестобогород. за гласом «Слава». Прокімен дня. Стиховня Октоїха. По “Отче наш”: тропар прор., Сл., І нині: богород. відпустовий за гласом тропаря прор. і за днем тижня.
Цього дня Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті святого пророка Аввакума.
Святий пророк Аввакум був із племені Симеонового, син Асафата, із краю Юдейського. За добродійне життя своє прийняв від Бога дар пророцтва і пророкував про поневолення Єрусалиму, і зруйнування храму, і неволю людей, і плакав гірко, передбачивши ті біди, що мусять статися. Коли ж Навуходоносор, цар халдейський, із силою своєю прийшов до Єрусалиму, тоді Аввакум утік у землю Ізмаїльтянську і був чужинцем на чужій землі. Після захоплення Єрусалиму, коли повернувся Навуходоносор до себе, повернувся й Аввакум у край свій, і орав землю та працював женцем у час жнив. Одного разу, зваривши вариво й покришивши хліби у ночви, каже до рідних: “Я йду далеко, і якщо затримаюся, то винесіть хліби женцям”. Це сказавши, вийшов з дому, і явився йому по дорозі Ангел Господній, що наказав занести обід, який має, до Вавилону — Даниїлові в яму лев’ячу. І каже Аввакум: “Господи, Вавилона не знаю”.
І взяв його Ангел Господній за верх його і, тримаючи за волосся на голові, поставив його шумом вітру у Вавилоні над ямою на віддалі двох тисяч двохсот шістдесяти п’яти поприщ. І скрикнув Аввакум, говорячи: “Даниїле, Даниїле, візьми обід, що послав тобі Бог”. І каже Даниїл: “Згадав Ти мене, Боже, не покидаєш тих, хто любить Тебе”. І став Даниїл, і їв. Ангел же Божий поставив Аввакума раптом на місці його в рідній землі. За натхненням Святого Духа пророкував же і про повернення людей з Вавилону, і про Різдво Христове, і про закінчення Старого Завіту та неминучу Господню відплату всім нечестивцям і грішникам, загарбникам й людиновбивцям, у той час, як “праведний своєю вірою живий буде”, тощо. І за два роки перед поверненням людей з полону помер, і похований був на полі своїм.
Згідно “Житія святих” Димитрія Туптала (Ростовського).