Вівторок 10 тижня після П’ятдесятниці
Апостол дня. 1Кор. 15, 29–38
29. Коли ні, – то, що зроблять ті, що христяться за мертвих? 30 Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки? 31 Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати – це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім. 32 І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, – їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо. 33 Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї. 34 Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це. 35 Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?» 36 Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре. 37 І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше. 38 Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню – власне тіло.
Роздуми владики Венедикта: 1Кор. 15, 29–38 «Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають»
Ми багато знаємо про Господа, про християнство, катехизмові правди, розуміємо, як би мали ми поводитись, як християни, можемо багато інших навчати, настановляти, вказувати, але бачимо, яким, часто, далеким наше життя християн є від того, яким воно б мало бути. Іноді ми так живемо, немов би Бога не існувало, живемо так, немов би ми були володарями свого життя.
То ж зрозуміймо, що Бог є, ми ходимо перед Ним і живемо перед Його лицем. Пізнаймо Бога, перестаньмо грішити і йдімо до святості.
Євангеліє дня. Мт.21, 23-27
23 А коли він увійшов у храм і почав навчати, прийшли до нього первосвященики і старші народу і мовили: “Якою владою ти це чиниш? Хто тобі дав цю владу?” 24 Ісус у відповідь сказав їм: “Я теж спитаю вас про одну річ, і як ви мені на неї відповісте, то й я вам теж скажу, якою владою я творю це. 25 Йоанове хрищення – звідки було? З неба чи від людей?” Вони почали розмірковувати між собою: “Якщо ми скажемо; З неба, – то він нам скаже: Чого ж тоді ви не увірували в нього? 26 А скажемо, що від людей, – страхаємося народу, всі бо Йоана вважають за пророка.” 27 Тож вони відповіли Ісусові: “Не знаємо.” Тоді й він мовив їм: “То й я вам не скажу, якою владою я творю це.
Роздуми Венедикта: Мт.21, 23-27
Первосвященики і старші народу запитали Христа: «Якою владою ти це чиниш? Хто тобі дав цю владу?».
Бачимо, що Христос не дає їм відповіді. Просто вказує на особу Йоана Хрестителя, бо саме Йоан свідчив про Нього. Юдеї боялися відповісти Христові, тому що вони не могли подивитися правді в очі, прийняти свідчення Йоана.
Подібно є і тепер. Так як тоді діяв Христос, діяв Йоан Предтеча, так і Господь досі діє в нашому житті. Тільки треба хотіти побачити присутність Божу в нашому житті. Бог постійно до нас промовляє через ті чи інші події. Він постійно прагне нам щось сказати. Бог має що нам сказати. Наше сумління, яке є голосом Божим, також нам дуже часто багато говорить. Отже, ми маємо бути готовими почути цей голос Божий, який промовляє через наше сумління, почути Бога через події, які стаються в нашому житті. Бо ж Бог діяв і діє, лиш би ми бажали цього Бога побачити за всім, що відбувається в нашому житті.