2 (20) червня, вівторок. Св. мч. Талалея.
Апостол. – Рим. 79 зач.; 1, 1-7; 13-17.
1 Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний апостол, вибраний для Євангелії Божої, 2 яку Бог наперед був обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях 3 про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида, 4 установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, – про Ісуса Христа, Господа нашого, 5 через якого ми одержали ласку й апостольство на послух віри між усіма народами на прославу його імени, 6 між якими й ви – покликані Ісуса Христа; 7 усім, що в Римі, Божим улюбленим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа. 13 Не хочу я, брати, від вас таїти, що я часто мав намір прийти до вас, – та досі завжди мені щось ставало на перешкоді, – щоб мати якийнебудь плід і між вами, як і між іншими народами. 14 Я почуваю себе боржником перед греками і чужинцями, розумними і неуками: 15 тож, щодо мене, я готовий і вам, що мешкаєте в Римі, проповідувати Євангелію. 16 Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо – сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові, – 17 справедливість бо Божа об’являється в ній з віри у віру, як написано: «Праведник з віри буде жити.»
Євангеліє. – Мт. 10 зач.; 4, 25-5, 13.
25 А йшла за ним велика сила людей з Галилеї, з Десятимістя, з Єрусалиму, з Юдеї та з Зайордання. 1 Побачивши ж народ, зійшов на гору. І коли він сів, підійшли до нього його учні; 2 а він, відкривши уста, почав навчати їх: 3 “Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. 4 Блаженні тихі, бо вони успадкують землю. 5 Блаженні засмучені, бо будуть утішені. 6 Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться. 7 Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя. 8 Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога. 9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. 10 Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне. 11 Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради. 12 Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами. 13 Ви – сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба – викинути її геть, щоб топтали люди.
Утреня: по “Бог Господь”: тропар свята (2), Сл.: мч., І нині: свята. Катизми черг., сідальні свята. Пс. 50. Канон свята та мч. По 9-ій – світильний мч. (2), Сл., І нині: світильний свята. Стиховня свята. По “Отче наш”: тропар мч., Сл. І нині: свята. Відпуст середній з помин. свята і мч.
Часи: на всіх тропар свята; на 3 та 9 – ще Сл.: тропар мч. Кондаки: на 1 та 6 – свята; на 3 та 9 – мч.
Літургія: антифони: перші два – свята, третій – загальний з приспівом свята, також і “Прийдіте, поклонімся”. Тропар свята, Сл., І нині: кондак свята; Прокімен, алилуя і причасний свята. Замість “Достойно” – ірмос 9-ї пісні канону свята з його приспівом. Ап. – Рим. 79 зач.; 1, 1-7; 13-17. Єв. – Мт. 10 зач.; 4, 25-5, 13. Відпуст з помин. свята і прп.
Вечірня: “Блажен муж”. На “Господи, візвав я” 8 стихир: 3 свята і 5 свв., Сл: свв., І нині: свята. Прокімен дня. Читань три: І Цар. 8, 22-30, Іс. 61, 10 – 62, 5, Іс. 60, 1-11. По “Отче наш”: тр. свв., Сл., І нині: свята. Відпуст великий з помин. свята і свв.
Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
Вівторок 1-го тижня після П’ятдесятниці
Мт.4, 25 – 5, 13
«Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі.»
Сьогодні перед нами Євангеліє відкриває блаженства. Шануючи авторитет Божий ми приймаємо те, що говорить Господь. Але як нам важко сприйняти слова, що блаженні ті, що голодні та спраглі, блаженні переслідувані, блаженні коли вас будуть зневажати. В реальності нашого життя кожен з нас уникає терпінь, страждань, незручностей. Але саме це деколи Бог дає нам, щоб нас провадити до себе. Божі шляхи несповідимі, незрозумілі, Бог кожного провадить своїми дорогами. Всі дороги і всі щляхи в Божому промислі є важливі і цінні. Дуже важливо, щоб за цими проблемами, труднощами, клопотами, які приходять в наше життя, ми побачили Господа, який провадить нас. Провадить з ціллю, щоб освятити і спасти. Провадить, щоб нас наблизити до себе, щоб нас перемінити. Вміймо приймати ці труднощі, як добру нагоду наблизитись до Нього. Трудність, біда, проблеми з однієї сторони нас можуть віддалити від Бога, коли ми будемо їх не сприймати і нарікати. А з іншої сторони можуть бути доброю нагодою до нашої переміни. Вміймо всім, що стається в нашому житті, користатись як нагодою наблизитись до Господа, ставатись учасниками Царства Божого.
Рим 1, 1–7, 13–17
«Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо сила Божа на спасіння кожному»
Маємо кожен раз більше вчитися, читаючи Святе Письмо, Євангеліє, Послання апостолів, і сприймати, як слово Боже, яким Господь промовляє особисто до мене. Так, Він промовив до своїх учеників, апостолів, так, апостоли промовляли до інших людей і для їхніх сучасників, але Бог також промовляє через Своє записане слово і до кожного з нас.
Переважно, що більше ми читаємо Євангеліє, то більше сповнюємось тією силою, яка провадить нас до спасіння, чіткіше чуємо голос Божий, який повсякчас наполегливо промовляє до нас. Стараймося, щоб Євангеліє щодня було в наших руках, щоб наш спосіб думання і поступування формувався відповідно до Божого.
+Венедикт