Вівторок 7 тижня після П’ятдесятниці
Апостол дня. – 1 Кор. 6, 20–7,12
20 Ви бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі!
1 А відносно того, що ви мені писали, то воно добре чоловікові не займати жінки. 2 Однак, з уваги на розпусту, кожний хай має свою жінку, і кожна хай має свого чоловіка. 3 Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка – чоловікові. 4 Жінка не має влади над своїм тілом, лише – чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, лише – жінка. 5 Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою, до часу, щоб вам віддатися молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю. 6 Говорю це як раду, а не як наказ. 7 Я бажав би, щоб усі люди були, як я, та кожний має свій особливий дар від Бога, один – такий, а другий – інший. 8 Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться, як я; 9 але коли не можуть стриматися, нехай одружуються: ліпше одружитися, ніж розпалюватися. 10 Одруженим же наказую не я, але Господь: Жінка нехай не розлучається від свого чоловіка; 11 коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня, або нехай помириться з чоловіком, – а чоловік нехай не відпускає жінки! 12 А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає.
Роздуми владики Венедикта:1 Кор. 6, 20–7,12 «Тож прославляйте Бога у вашому тілі!»
Наше тіло і нашу душу дав нам Господь. І не тільки дав, щоб ми жили задовольняючись пожаданнями чи стремліннями, але щоб ми своїм життям і поступуванням свідчили про Бога. Це велика відповідальність і велике завдання, яке лежить на кожному з нас: свідчити про Господа. І кожна життєва ситуація є доброю нагодою для цього.
Немає ситуації, де ми б були нейтральні. Ми або свідчимо про Бога, або не свідчимо. Ми або прославляємо своїми душами і тілами Бога, або не прославляємо. Тож не тішмо себе, що іноді ми буваємо такі немов би не грішні і не святі. Ми завжди або з Богом, або без Бога.
Євангеліє дня. Мт. 14, 1–13
1 Того часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника, 2 і він сказав до своїх слуг: “Це Йоан Христитель! Це він воскрес із мертвих і тому чудодійні сили діють у ньому!” 3 Бо Ірод був схопив Йоана, зв’язав його і вкинув у темницю – через Іродіяду, жінку брата свого Филипа; 4 Йоан бо говорив до нього: “Не можна тобі її мати.” 5 Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка. 6 Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові; 7 отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить. 8 Та, під намовою матері своєї, сказала йому: “Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя.” 9 І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, – 10 тож послав стяти голову Йоанові в темниці. 11 Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та піднесла своїй матері. 12 І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; і пішли та сповістили про те Ісуса. 13 Почувши це, Ісус відплив звідси човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним з міст пішки.
Роздуми Венедикта: Мт. 14, 1–13:«І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, ─ тож послав стяти голову Йоанові в темниці».
Бачимо, як Іродіяда через маніпуляцію добивається того, щоби Ірод стяв голову Йоану. Ірод, будучи свідомим, що робить зле, будучи свідомим, що робить те, що не мав би робити, все ж таки піддається на цю маніпуляцію. Чого вчить нас сьогоднішнє Євангеліє?
У своєму житті ми робимо багато рішень, постанов, не задумуючись над наслідками, як це зробив Ірод. Він пообіцяв дати будь-що, чого забажає донька Іродіяди. А вже пізніше, через гордість і страх бути висміяним, не міг змінити своєї обіцянки. Так само бачимо, що в нашому житті так само часто змінюються обставини, нам відкриваються нові подробиці, стає зрозумілішою справа, чи ми стаємо більше свідомі того чи іншого. Тому ніколи не біймося змінювати свої рішення, ніколи не біймося змінювати своє ставлення до людей, до обставин, не біймося визнати свою вину. Ніколи не будьмо в полоні своїх рішень.
Будьмо готові, коли змінюються обставини і Бог відкриває нам щось більше, ніж ми знали до цього, змінювати свої рішення і постанови!
