23 (10) січня, П’ятниця + Пратулинських мчч. Св. Григорія, єп. Ниського,

Прп. Дометіяна єп. Мелітинського. Прп. Маркіяна, пресвітера й економа Великої Церкви.

Апостол Як. 52 зач.; 2, 1-13

1 Брати мої, не зважаючи на особи, майте віру в Господа нашого, Ісуса Христа прославленого.
2 Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у пишних шатах, увійде і вбогий у брудній одежині,
3 а ви глянете на того, що носить пишні шати, і скажете йому: «Ти сідай тут вигідно», а вбогому скажете: «Ти стань отам або сідай на моїм підніжку»,
4 – то хіба ви тим не утворюєте різниці між собою і не стаєте суддями з нікчемними думками?
5 Слухайте, брати мої любі: Хіба не вбогих цього світу Бог вибрав як багатих вірою і як наслідників Царства, що його він обіцяв тим, які його люблять?
6 Ви ж зневажаєте вбогого! Хіба то не багаті вас гнітять і не вони тягнуть вас на судилища?
7 Хіба то не вони ганьблять те гарне ім’я, яким називано вас?
8 Коли, отже, виконуєте закон царський за писанням: «Люби ближнього свого, як себе самого», – ви добре робите.
9 А коли зважаєте на особи, то чините гріх, закон засуджує вас як переступників.
10 Бо хто ввесь закон дотримає, а прогрішиться лише в одному, – стає у всьому винуватий.
11 Бо хто сказав: «Не чини перелюбу», сказав також: «Не вбивай». Коли ж не чиниш перелюбу, але вбиваєш, ти стаєш порушником закону.
12 Говоріть так і робіть так, як люди, що мають бути суджені законом свободи.
13 Бо суд немилосердний для того, хто не чинить милосердя. Милосердя ж понад суд.

Євангеліє Мр. 46 зач.; 10, 23-32

23 Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!
24 Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже!
25 Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже.
26 Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: Хто ж тоді може спастися?
27 Ісус же, поглянувши на них, мовить: У людей це неможливо, – але не в Бога; у Бога бо все можливо.
28 І заговорив до нього Петро: Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою.
29. Ісус озвавсь і каже: Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, – ради мене та ради Євангелії, –
30 не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, – домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, – і в майбутньому віці життя вічне.
31 І багато з перших стануть останніми, а останні -першими.
32 Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним:

Утреня: по “Бог Господь”: тропар свята (2), Сл.: мчч., І нині: свята. Катизми черг., сідальні мчч., Сл., І нині: свята. Полієлей з Величанням, сідал. мчч., Сл., І нині: сідал. свята. Степенна, глас 4: “Від юності моєї”, все інше до канону – мчч. Єв. Йо. зач. 52; 15, 17 – 16, 2. Канон свята та мчч. Катавасія “Глибини”. По 9-ій пісні – світильний мчч. (2), Сл., І нині: свята. Хвалитних стихир 4 мчч., Сл.: мчч., І нині: свята. По вел. славослов’ї – тропар мчч., Сл., І нині: тропар свята. Відпуст великий з помин. свята і мчч.

Часи: на всіх тропар свята; Сл.: мчч. Кондаки: 1 та 6 – свята; 3 та 9 – мчч.

Літургія: антифони: перші два – свята, третій – загальний з приспівом свята. Тропар свята і мчч., Сл.: конд. мчч., І нині: конд. свята; прокімен і алилуя свята. Ап. – Як. 52 зач.; 2, 1-13. Єв. – Мр. 46 зач.; 10, 23-32. Замість “Достойно” – ірмос 9-ї пісні канону свята з приспівом. Причасний свята і мчч. Відпуст з помин. свята і мчч.

Вечірня: „Блажен муж”. На “Господи, візвав я” – 8 стихир: свята – 3 і прп. – 5, Слава: мчч., І нині: богородичний (догмат) 7-го гласу. Три читання: Муд. 3:1-9, Муд. 5:15-6:3, Прип. 2:1-9. Стиховня прп. з приспівами, тільки І нині: свята. Тропар прп., Слава, І нині: свята. Відпуст великий з поминанням свята і прп.