Молитви до Юди Тадея

Євангеліє 28.11.14

П’ятниця 25 тижня після П’ятдесятниці

Поч. Різдвяного Посту

Апостол дня. 2 Сол. 3, 6–18

6 А вам, брати, наказуємо в ім’я Господа нашого Ісуса Христа сторонитися кожного брата, який живе в ледарстві, а не за переданням, що ви його прийняли.
7 Самі бо знаєте, як треба нас наслідувати. Ми ж безладдя поміж вами не коїли,
8 ані не їли ні в кого дармо хліба, а вдень і вночі тяжко та гірко працювали, щоб не утруднювати з вас нікого.
9 Не тому, що не маємо на це права, а тому, щоб дати себе вам за зразок, щоб ви нас наслідували.
10 Бо коли ми були у вас, ми вам це наказали: Як хтось не хоче працювати, хай і не їсть.
11 Та проте чуємо, що деякі у вас живуть у ледарстві й не роблять нічого, тільки байдикують.
12 Таким то наказуємо і велимо Господом нашим Ісусом Христом спокійно працювати і споживати хліб, що самі заробили.
13 А ви, брати, не втомлюйтеся добро чинити.
14 Коли ж хтось не послухається нашого слова, що в цім листі, затавруйте такого й не приставайте з ним, йому на застидження.
15 Однак, за ворога його не вважайте, лише напоумте як брата.
16 Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завжди й усяким робом. Господь з усіма вами!
17 Привіт моєю, Павловою, рукою. Це знак у кожнім моїм посланні: так пишу.
18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами!

Роздуми владики Венедикта:2 Сол. 3, 6–18 «Не втомлюйтеся добро чинити»

Погляньмо на наші людські стосунки. З ким ми як правило є близькі? Хто найчастіше є нашими друзями? Ті, що нам щось роблять і кому ми щось робимо, ті, що нам в чомусь послуговують і кому ми послуговуємо, ті, що нас підтримують і яких ми підтримуємо. І так на жаль є навіть між нами християнами.

Апостол вказує на щось більше в очах Господніх, аніж дружба з тими людьми, які нам вигідні. Це є чинити добро кожній людині в кожній обставині, за яке не передбачається взаємності. Бо якщо ми зробимо добро і по-людськи очікуємо якоїсь подяки, певного визнання, похвали, якщо нас дуже болить, що цього не зауважили, то ми забуваємо про Господню винагороду.

Але Господь закликає не втомлюватися, не очікувати на визнання на заплату, не очікувати на якусь оцінку, «не втомлюватися чинити добро» будь-кому і будь-коли. Запам’ятаймо цей заклик і вірмо, що Господня винагорода більша за будь-яку земну. Робімо добро і збираймо скарби на Небі!

Євангеліє дня.  Лк. 12, 13–15; 21–31

31 Якраз тієї хвилини підійшли деякі фарисеї і сказали йому: “Вийди і йди звідси, бо Ірод хоче тебе вбити.”
32 Він же сказав їм: “Ідіть і скажіть тому лисові: Ось виганяю бісів і роблю оздоровлення сьогодні й завтра, третього ж дня скінчуся.
33 Однак сьогодні, завтра й ще наступного дня я мушу простувати далі, бо не годиться, щоб пророк загинув поза Єрусалимом.
34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуеш посланних до тебе! Скільки разів я хотів зібрати твоїх дітей, немов квочка свій виводок під крила, – та ви не захотіли!
35 Ось дім ваш лишається вам (пустий). Кажу вам: Ви не побачите мене, аж поки не настане день, коли ви скажете: Благословен той, що приходить в ім’я Господнє!”

Роздуми Венедикта:Лк. 13, 31–35 «Скільки разів Я хотів зібрати твоїх дітей!»

Старий Заповіт – Заповіт Бога з людиною – нам ілюструє, що з одного боку є Бог, Той, Хто дотримував і дотримує того Заповіту, а з другого – людина, яка завжди відходила від Бога, впадала в різні гріхи.

У Новому Заповіті ця закономірність продовжується: Бог – завжди вірний людині, вірний Своєму слову, але ми, люди, кожен з нас зокрема багато разів показував, чинячи гріхи, що він невірний Богові. Однак коли приходимо до сповіді, то, незважаючи на свою невірність, завжди маємо певність, що Бог нас прийме, бо Він незмінно дотримується цього Заповіту любові до нас.

І так буде завжди, Бог вірно дотримає кожне своє слово! Але чи ми стараємось бути вірними Йому…?

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Написати коментар: "Євангеліє 28.11.14"

nlpnamibia.com lvovnet.ru

Хмара тегів