27 (14) червня, субота. + Бл. свщнмч. єп. Миколая (Чарнецького) та ін.
Св. прор. Єлисея. Св. Методія, патр. Царгородського.
Ряд.: Апостол. – Рим. 92 зач.; 6, 11-17.
11 Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі. 12 Нехай, отже, не панує гріх у смертнім вашім тілі, щоб вам коритися його пожадливостям, 13 і не видавайте членів ваших гріхові за знаряддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші, як зброю праведности. 14 Бо гріх не буде більш над вами панувати: ви бо не під законом, а під ласкою. 15 Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під законом, а під ласкою? Зовсім ні! 16 Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому віддаєте себе за слуг на послух, кого слухаєтеся: чи то гріха – на смерть, чи то послуху – на праведність? 17 Але дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якій ви піддалися,
Євангеліє. – Мт. 26 зач.; 8, 14-23.
14 А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці. 15 Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому. 16 І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих, 17 щоб збулося сказане пророком Ісаєю: “Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.” 18 Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік. 19 І приступивши один книжник, сказав до нього: “Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою.” 20 А Ісус каже до нього: “Лисиці мають нори й птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити.” 21 Другий з учнів сказав до нього: “Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого.” 22 Ісус же сказав до нього: “Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих.” 23 Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.
Свщмчч.:Апостол – Еф. 233 зач., 6:10-17.
10 Нарешті кріпіться в Господі та в могутності його сили. 11 Одягніться в повну зброю Божу, щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським. 12 Нам бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах. 13 Ось чому ви мусите надягнути повну зброю Божу, щоб за лихої години ви могли дати опір і, перемагаючи все, міцно встоятися. 14 Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню справедливости 15 і взувши ноги в готовість, щоб проповідувати Євангелію миру. 16 А над усе візьміть щит віри, яким здолаєте згасити всі розпечені стріли лукавого. 17 Візьміть також шолом спасіння і меч духовний, тобто слово Боже.
Євангеліє– Мт. 36 зач.; 10:16-22.
16 Оце я посилаю вас, немов овець серед вовків. Будьте, отже, мудрі, як змії, і прості, як голубки. 17 Стережіться людей, бо вони видадуть вас синедріонам і бичуватимуть вас по своїх синагогах. 18 Вас волочитимуть і до правителів і до царів за мене, щоб свідчити перед ними й поганами. 19 І коли видадуть вас, не журіться, як або що вам говорити, – дано буде вам на той час, що маєте говорити; 20 не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме. 21 Брат видасть на смерть брата й батько дитину; діти повстануть на батьків і будуть їх убивати. 22 Вас ненавидітимуть усі за моє ім’я, але хто витриває до кінця, той спасеться.
Утреня: по “Бог Господь” тропар мчч. (2), Сл., І нині: богородичний з недільних, за гласом тропаря мчч. Катизми черг., сідальні мчч. Полієлей, Величання, мала єктенія та сідал. мчч. Степенна 4-го гласу: «Від юності моєї» і прокімен мчч. Єв. Лк. 106 зач.; 21,12-19. Пс. 50 стихира мчч. Канон мчч. Катавасія “Божественним покровом”. По 3-ій –сідал. мчч.; по 6-ій – конд.-ікос мчч.; по 9-ій – світил. мчч., Сл., І нині: богородичний. Хвалитніх стихир 6 мчч., Сл.: мчч., І нині: богородичний. По вел. славослов’ї – тропар мчч., Сл., І нині: богородичний з недільних, за гласом тропаря мчч. Відпуст великий з помин. мчч.
Часи: на всіх – тропар і кондак мчч.
Літургія: вся служба мчч. Ап. і Єв. Дня і мчч. Ряд.: Ап. – Рим. 92 зач.; 6, 11-17. Єв. – Мт. 26 зач.; 8, 14-23. Свщмчч.: Ап. – Еф. 233 зач., 6:10-17. Єв. – Мт. 36 зач.; 10:16-22.
Вечірня: „Блажен муж”. На “Господи візвав я” – 10 стихир: 4 недільних і 6 Святих; Слава: Святих, І нині: догмат 3-го гласу. Після великого прокімена – 3 читання Святим: Сираха 34:13-17. Сираха 1:11-21. Муд. 3: 1-9. Стихири на литії Святих. Стиховня недільна; Слава: Святим, І нині: їхній богородичний. На благословенні хлібів – тропар „Богородице Діво” двічі і Святим, раз.
Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
Субота 4 тижня по П’ятдесятниці
Мт. 8, 14–23: «Зцілив усіх недужих»
Життя Ісуса Христа свідчить про велику Божу любов, яку Господь має до кожної людини від віків. Бог послав Свого Сина, бо дуже любив людей і вболівав про їхнє спасіння.
І так само й зараз Господь в кожній ситуації виявляє милосердя для кожної конкретної людини, для кожної її потреби. Так, як Ісус приходить до Петра і зціляє від гарячки Його тещу, оздоровляє недужих, біснуватих, втішає сумних і навертає грішників, так і зараз Він приходить до кожного з нас і простягає Свою руку.
Бачимо, що Святе Письмо нам нині говорить: «зцілив усіх недужих», тобто – не оминув своєю увагою нікого. Вміймо і ми бути милосердними до кожної людини, яку Господь нам посилає!
Рим. 6, 11–17 «Вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі»
Ми завжди в житті маємо вибір. Чи йти за нашими пристрастями і пожаданнями, які часто накидаються на нас, штовхають нас до цього і примушують, чи піддатись Божому Духові, жити в Бозі, який нас кличе до добра, терпеливості, молитви, прощення.
І бачимо, коли ми живемо в гріхові, гріх вимучує людину, він не дає їй правдивого добра і щастя. А коли людина живе в Господі, вона відчуває радість життя, смак, цілісність. Не існує третього стану: або ми є з Богом, або без Нього, або ми живемо в гріхові, або ми мертві для гріха і живемо для Бога!
+Венедикт