12 (30) червня, п’ятниця. Прп. Ісаакія, ігумена обителі Далматської.
Апостол. – Рим. 90 зач.; 5, 17-6, 2.
17 Бо коли через переступ одного смерть царювала завдяки (чинові цього) одного, то тим більш ті, що одержують щедро ласку і дар оправдання, царюватимуть у житті через одного Ісуса Христа. 18 І, таким чином, як через переступ одного на всіх людей прийшов засуд, так через чин справедливости одного на всіх людей приходить життєдайне оправдання. 19 Бо як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так через послух одного багато людей стане праведними. 20 Закон же прийшов, щоб збільшився переступ, а де збільшився гріх, там перевершила ласка, 21 щоб, як панував гріх зо смертю, так панувала і ласка через оправдання на вічне життя, через Ісуса Христа, Господа нашого. 1 Що ж скажемо? Чи зостанемось у грісі, щоб помножилася ласка? 2 Зовсім ні! Ми, що вмерли для гріха, – як нам у ньому далі жити?
Євангеліє. – Мт. 31 зач.; 9, 14-17
14 Тоді приступили до нього учні Йоана й кажуть: “Чому ми й фарисеї постимо (багато), а твої учні не постять?” 15 Ісус відповів їм: “Чиж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити. 16 Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша. 17 І не вливають вина нового в старі бурдюки, а то бурдюки розтріснуться і вино розіллється та й бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде в нові бурдюки, тож одне й друге збережеться.”
Утреня: по “Бог Господь”: тропар прп. (2), Сл., І нині: богород. відпустовий за гласом тропаря прп. Катизми черг., сідальні Октоїха. Пс. 50. Канон Октоїха та прп. По 9-ій пісні – світильний Октоїха, Сл.: світильний прп., І нині: його богород. Стиховня Октоїха. По “Отче наш”: тропар прп., Сл., І нині: богород. за гласом тропаря прп. і за днем тижня.
Часи: на 1-му – дня; на 6-му – храму; на 3-му та 9-му – прп.
Літургія: вся Служба дня. Ап. – Рим. 90 зач.; 5, 17-6, 2. Єв. – Мт. 31 зач.; 9, 14-17.
Вечірня: катизма чергова. На “Господи, візвав я” 6 стихир: 3 ап.; 3 прп., Сл.: мчч., І нині: догмат гласу, що віддається. Прокімен дня. Стиховня Октоїха. По “Отче наш”: тропар ап., Сл. мчч., І нині: богород. відпустовий за гласом тропаря мчч. і за днем тижня. Відпуст великий з поминанням цілого тижня, ап. та мчч.
Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
П’ятниця 2-го тижня після П’ятдесятниці
Мт. 9, 14–17: «Надійдуть дні, коли від них заберуть Молодого, і тоді будуть постити».
У церковній традиції у певні дні є приписаний піст. Часто ми звертаємо на це більшу увагу, часом меншу, часом взагалі не звертаємо уваги. Але Церква зі свого багатовікового досвіду розпізнала, наскільки це потрібно для людей. І питання не є в тім, чи їсти якусь страву, чи не їсти. Бо, бачимо, що в інший період року ми ту ж саму страву можемо спокійно вживати. Через піст Церква нам заповідає, щоб ми вчилися керували собою, щоб бачили, наскільки ми залежні від чогось, без чого можемо обійтися.
Через призму посту ми бачимо, що у своєму житті ми залежні від багатьох речей, без якихось з них ми, може, вже себе навіть не уявляємо. Саме через церковні пости Церква вчить нас ставати бути свобідним, вміти від того чи іншого не залежати, не бути рабами чогось.
І Господь показує нам сьогодні, що в дні, коли заберуть молодого, тобто – Христа, тоді його вірні будуть постити. Бо піст – це те, що преображує людину. Задумаймося, саме через недотримання посту людина вперше впала в раю. А тепер через дотримання посту людина поволі встає, стає більше свобідною і готовою повернутись до раю.
Рим. 5, 17–6, 2 «Як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так через послух одного багато людей стане праведними»
Коли апостол говорить «багато людей», то має на увазі всіх. Усі люди через гріх Адама унаслідували цю гріховну природу, тому нас часто тягне до вчинків, які ми не хочемо робити. Ця гріховна природа – надщерблена, зранена, природа схильна до гріха – тягне нас до того, що противиться Божій науці. Але через смерть і воскресіння Ісуса Христа ми стали учасниками Життя Вічного, воно нам дароване. Життя в Царстві Небесному кожному з нас приготовлене.
Коли придивитися до нашого життя, то про ці дві речі ми дуже рідко згадуємо. Як і про свою гріховність, зраненість. Так і про те, що цю гріховність і зраненість можемо подолати через ласку і благодать, яку Він віддав через відкуплення нас від неволі гріха. У цьому контексті стають зрозумілими слова апостола Павла, який каже – все можу в укріпляю чому Христі. У Христі можемо подолати будь-які випробування, труднощі і спокуси. Все можливо для того, хто вірує в Господа.
+Венедикт