11 (29) січня, Неділя по Різдві. Пам’ять свв. і праведних Йосифа Обручника,
Давида царя і Якова, по плоті брата Господнього
Апостол Гал. 200 зач.; 1, 11 – 19.
11 Звістую вам, брати, що Євангелія, яку я вам проповідував, не є за людською мірою;
12 бож я її не прийняв, ані навчився від людини, лише – через об’явлення Ісуса Христа.
13 Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, як я несамовито гонив Божу Церкву та руйнував її.
14 Я перевищував у юдействі багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків.
15 Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю,
16 зволив об’явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, то я негайно, ні з ким не радившись,
17 ані не подавшися в Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, пішов в Арабію, а потім знову повернувся в Дамаск.
18 По трьох роках по тому пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і перебув у нього п’ятнадцять день.
19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
Євенгелія Мт. 4 зач.; 2, 13 – 23.
13 Якже вони вирушили в дорогу, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові й каже: “Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити.”
14 Вставши Йосиф, узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет,
15 де перебув до смерти Ірода, щоб збулося сказане Господом через пророка: “З Єгипту я покликав мого сина.”
16 Тоді Ірод, побачивши, що мудреці з нього насміялись, розлютився вельми й послав повбивати у Вифлеємі й по всій його окрузі всіх дітей, що мали менше, ніж два роки, згідно з часом, що пильно вивідав був від мудреців.
17 Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія: 18 “В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання: то Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче, щоб її втішити, бо їх немає.”
19 Якже вмер Ірод, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові в Єгипті
20 і каже: “Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю, бо вмерли ті, що чигали на життя дитятка.”
21 Устав він, узяв дитятко та його матір і прийшов в Ізраїльську землю,
22 але, почувши, що в Юдеї царює Архелай замість Ірода, батька свого, побоявся іти туди. Попереджений же вві сні, він пішов у галилейські сторони
23 і, прибувши туди, оселився в місті, що зветься Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься.
Утреня: по “Бог Господь” тропар воскрес. (2), Сл.: свв., І нині: свята. Катизми чергові, сідальні воскрес; “Ангельський собор”, іпакой, степенна і прокімен 4-го гласу. Єв. Йо. зач. 65; 20, 19-31. Канони воскрес., Богородиці, свята і свв. Катавасія “Христос народжується”. По 3-ій – конд.-ікос свята і сідал. свв; по 6-ій – конд.-ікос свв. По 9-ій – “Свят Господь Бог наш” (3) і світильний воскрес., Сл.: свв., І нині: свята. На Хвалитних 8 стихир: 4 воскрес. і 4 свята зі своїми приспівами, Сл.: свв., І нині: “Преблагословенна”. Після Великого славосл. тропар “Воскресши із гробу”. Відпуст великий з помин. неділі, свята і свв. Після відпусту Сл., І нині: стихира євангельська.
Часи: на всіх тропар неділ., також Сл.: на 1-му і 6-му ще й свята, на 3-му і 9-му – свв. Кондаки – поперемінно: на 1-му і 6-му – свята; на 3-му і 9-му – свв.
Літургія: антифони: перші два – свята, третій – загальний з приспівом свята. Тропар воскрес., свята і свв.; Сл.: кондак свв., І нині: кондак свята; прокімен недільний і свв. Алилуя лише свята. Ап. і Єв. лише Неділі по Різдві: Ап. – Гал. 200 зач.; 1, 11 – 19. Єв. – Мт. 4 зач.; 2, 13 – 23. Причасний «Хваліте” і свята.
Вечірня: катизми нема. На “Господи, візвав я” 6 стихир: 3 свята, 3 мчц., Сл.: мчц., І нині: свята. Стиховня свята. По “Отче наш”: тропар мчц., Сл., І нині: свята. Відпуст середній з помин. свята і мчц.