24 (11) Серпня, понеділок. Тиждень 13-ий по Зісланні Святого Духа.
Апостол. – 2 Кор. 186 зач.; 8, 7-15.
7 Тому ж, що відзначаєтесь у всьому, – у вірі, у слові, у знанні, у всякій пильності й у нашій любові до вас, – треба вам відзначатись і в цій добродійній справі. 8 Я не кажу як наказ, але щоб заради дбайливости інших випробувати щирість вашої любови. 9 Ви ж знаєте ласку Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас став бідним, бувши багатим, щоб ви його вбожеством розбагатіли. 10 Даю в цьому лише раду: Воно бо вам личить, вам, що перші минулого року почали цю збірку, не тільки робити, але й бажати. 11 Тепер же закінчіть її, щоб і так, як гаряче бажали, так і довершили за своєю спроможністю. 12 Бо коли є охота дати, то вона приємна мірою того, хто що має, – не того, чого не має. 13 Тут не йдеться про те, щоб інші були в достатках, а ви у злиднях, але щоб була рівність: 14 щоб цим разом ваш надмір міг покрити їхню нестачу, а їхній надмір міг колись покрити вашу нестачу, і таким чином щоб панувала рівність, 15 як написано: «Хто був зібрав багато, не мав над міру, а хто мало, – не мав нестачі.»
Євангеліє. – Мр. 11 зач.; 3, 6-12
6 І вийшли фарисеї, і зараз же з іродіянами радили раду проти нього, як би його занапастити. 7 Тоді подавсь Ісус до моря з своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, а й з Юдеї, 8 з Єрусалиму й з Ідумеї та й геть із Зайордання, ще й з околиць Тиру та Сидону; велика многота людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього. 9 Тоді він сказав своїм учням, щоб напоготовили йому човен, з-за народу, щоб не тиснув його. 10 Бо він багато з них оздоровив, тож ті, що мали якісь недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись. 11 І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: Ти – Син Божий! 12 Він, однак, суворо наказав їм, щоб не виявляли його.
Утреня: по „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава: мч., І нині: свята. Катизми чергові і сідальний свята. Псалом 50. Канонів 2: перший свята, другий мч. По 9-ій – світильний мч. Слава, І нині: світильний свята. Стиховня – вся свята. Тропар мч., Слава, І нині: свята.
Часи: тропар свята, також на 3-му і 9-му ще Слава: мч., кондаки – поперемінно, тобто: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – мч.
Літургія: Антифони перших два – з самого свята, третій – загальний з приспівом свята, також і „Прийдіте, поклонімся” з приспівом свята. Тропар свята, Слава, І нині: кондак свята і трисвяте. Прокімен, алилуя і причасний – свята, апостол і євангелія – дня. Ап. – 2 Кор. 186 зач.; 8, 7-15. Єв. – Мр. 11 зач.; 3, 6-12. Замість „Достойно” – ірмос 9-ої пісні канону свята з його приспівом. Відпуст з поминанням свята і мч.
Вечірня: катизма чергова. На „Господи, взиваю” – 6 стихир: свята – 3 і мчч. – 3. Слава: мчч., І нині: свята. На стиховні: стихири свята. Тропар мчч., Слава, І нині: свята. Відпуст середній з поминанням служби свята і мчч.
БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ: «У ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ МИ ДЯКУЄМО БОГОВІ ЗА ДАР УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ»
У День Незалежності Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав закликав українців подякувати Богові за дар Української держави. У відеозверненні з нагоди національного свята він відзначив, що «цей день для всіх нас є доброю нагодою роздумати над тим, у чому полягає цінність Української незалежної держави».
Найперше, на його погляд, варто пригадати століття змагань українського народу за свою державну і національну незалежність.
«Упродовж багатьох років ми не мали власної держави. Українці були приречені жити в чужих державах, – зазначив Блаженніший. – Відповідно в нашій народній пам’яті сформовано образ держави як чогось чужого. Держави як якогось репресивного апарату, який є небезпечний для громадянина. Ми так довго жили в чужих державах, що зараз, можливо, не завжди нам легко доцінити й зрозуміти важливість існування власної держави, даність Української держави як великого Божого дару».
Крім того, на думку Глави УГКЦ, український народ носить у своєму серці ще одну рану: «Цілком недавно ми пережили той момент, коли влада стріляла у свій народ… Тому цілком природно, що у відносинах між громадянином і державними структурами відчувається біль. Можна сказати, що за чверть століття існування Української держави для багатьох людей вона так і не стала своєю».
Чому так важливо мати свою рідну незалежну державу? «Наш народ завжди з незалежністю пов’язував мрії про щастя, – пояснив Глава УГКЦ. – І ми сьогодні повинні зрозуміти, що вільно і вповні розвинути всі ті питомі риси, які має український народ, можна лише у власній державі. Отож, наші мрії про краще майбутнє невід’ємно пов’язані з мріями про достойну, вільну європейську Українську державу».
З цього приводу Блаженніший Святослав роздумав над завданнями, які випливають з цієї мрії, а це необхідність захищати незалежність нашої Батьківщини, утверджувати, допомагати реформувати державні структури і органи державної влади та плекати державницьку свідомість і патріотизм, який є рушієм державного будівництва.