16 (3) Серпня, Неділя 11-та по Зісланні Святого Духа. Глас 2. Єв. 11.
Прпп. Ісаакія, Далмата й Фавста.
Апостол. – 1 Кор. 141 зач.; 9, 2-12.
2 Коли іншим я не апостол, то бодай вам, бо ви, у Господі, є достовірним доказом мого апостольства. 3 Ось моя оборона перед тими, що мене судять. 4 Хіба ми не маємо права їсти й пити? 5 Хіба ми не маємо права водити (з собою) сестру-жінку, як інші апостоли, брати Господні, і Кифа? 6 Чи може один я і Варнава не маємо права не працювати? 7 Хто колись власним коштом ходив у похід? Хто садить виноградник, і не їсть із нього плоду? Хто пасе стадо, і не живиться молоком від стада? 8 Хіба я говорю тільки як людина? Хіба й закон не каже цього? 9 Таж у законі Мойсея написано: «Не зав’язуй рота волові, як молотить.» Чи Бог турбується про волів? 10 Чи, може, ради нас говорить? Бож ради нас написано, що, хто оре, мусить орати в надії, і хто молотить, -молотить теж у надії, що матиме щось із того. 11 Коли ж ми сіяли у вас духовне, то чи велика річ, коли пожнем ваше тілесне? 12 І коли інші мають це право над вами, чому радше не ми? Однак, ми не користуємося цим правом, а ввесь час терпимо, щоб не робити ніякої перешкоди Євангелії Христовій.
Євангеліє. – Мт. 77 зач.; 18, 23-35.
23 “Тому Царство Небесне схоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми. 24 Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що винен був десять тисяч талантів. 25 А що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати. 26 Тоді слуга, впавши йому в ноги, поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі поверну. 27 І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той. 28 Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динаріїв, схопив його й заходився душити його, кажучи: Віддай, що винен. 29. Тож співслуга його впав йому в ноги й почав його просити: Потерпи мені, я тобі зверну. 30 Та той не хотів, а пішов і кинув його в темницю, аж поки не поверне борг. 31 Якже побачили товариші його, що сталося, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про все сподіяне. 32 Тоді його пан покликав його і сказав до нього: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. 33 Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою? 34 І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу. 35 Отак і мій Отець Небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого.”
Утреня: по “Бог Господь” тропар воскресний (2), Сл.: прпп., І нині: богородичний з неділ. за гласом Сл. Катизми черг., сідал. неділ., “Ангельський собор”, іпакой, степенна та прокімен гласу. Єв. Йо. 67 зач.; 21, 15-25. “Воскресіння Христове”. Пс. 50. Стихира неділ. Канони воскресний, хрестовоскресний, Богородиці і прпп. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний прпп. По 6-ій – кондак-ікос воскресний. На 9-ій пісні – “Чеснішу від херувимів”. По 9-ій – «Свят Господь Бог наш» і світильний воскресний, Сл.: прпп., І нині: богородичний воскресного світильного. Хвалитних стихир – 8 воскресних, Сл.: стихира євангельська, І нині: “Преблагословенна”. По великому славослов’ї – тропар «Воскресши із гробу…». Відпуст великий з поминанням служби воскресної і прпп.
Часи: на всіх тропар воскресний, Слава: на 3-му і 9-му – тропар прпп., на 6-му – храму. Кондаки: на 1-му – воскресний, на 3-му і 9-му – прпп., на 6-му храму.
Літургія: антифони воскресні або зображальні. Тропар воскресний, Сл.: кондак воскресний, І нині: богородичний з неділ. за гласом Сл. Прокімен воскресний. Ап. – 1 Кор. 141 зач.; 9, 2-12. Єв. – Мт. 77 зач.; 18, 23-35. Причасний «Хваліте».
Вечірня: катизми нема. На “Господи, візвав я” 6 стихир: 3 Октоїха; 3 мчч., Сл.: мчч., І нині: богород. за гласом «Слава». Прокімен дня. Стиховня Октоїха. По “Отче наш”: тропар мчч., Сл., І нині: богород. відпустовий за гласом тропаря мчч. і за днем тижня.
16 серпня – Преподобних отців Ісаакія, Далмата і Фавста
Преподобний Далмат жив у час царювання Феодосія Великого. Він служив у війську і правитель поважав його. З часом, відкинувши все світське заради Бога, він залишив дружину і дітей, взяв лише одного сина Фавста і вирушив до преподобного Ісаакія. Святий мешкав в обителі, неподалік Константинополя. Там батька і сина постригли і вони вели богоугодне життя у постійному строгому пості. Коли преподобний Ісаакій відчув свою близьку кончину, зібрав братію і призначив своїм наступником Далмата. Саме тому, зголом, обитель була названа Далматською.
Патріарх Константинопльський висвятив преподобного Далмата в священики. Преподобний у всьому стримував тілесні бажання. Одного разу він 40 днів не вживав їжі. Постом і молитвою Далмат перемагав бісів. Він відкрито боровся і з єретиками-несторіанами, які зневажали Пресвяту Богородицю. Преподобний був помічником святих отців Третього Вселенського Собору, чим і заслужив любов царя та святих отців, які призначили його архімандритом Далматської обителі. Так чесно відслуживши Господеві майже все своє життя, в дуже похилому віці преподобний відійшов у вічність.
Преподобний Фавст, так само як і батько, був великим подвижником. Він строго дотримувався чернечих обітів, особливо строгого посту. Тому після тілесної смерті був взятий Господом і причислений до лику святих.