1 (19) червня, Понеділок., Святого Духа.
Тиждень 1-ий по Зісланні Святого Духа. Загальниця.
Св. свщмч. Патрикія, єп. Пруського, і тих, що з ним.
Апостол. – Еф. 229 зач.; 5, 9-19.
9 Плід світла є в усьому, що добре, що справедливе та правдиве. 10 Шукайте пильно того, що Господеві подобається. 11 Не беріть участи в безплідних ділах темряви, а радше їх картайте, 12 бо що ті люди потай виробляють, соромно й казати. 13 Все, що ганиться, стає у світлі явним, а все, що виявляється, стає світлом. 14 Тому говорить: “Прокиньсь, о сплячий, і встань із мертвих, а Христос освітить тебе!” 15 Тож, уважайте пильно, як маєте поводитися, – не як немудрі, а як мудрі, 16 використовуючи час, бо дні лихі. 17 Тому не будьте необачні, а збагніть, що є Господня воля. 18 І не впивайтеся вином, яке доводить до розпусти, а сповнюйтеся Духом. 19 Проказуйте між собою вголос псалми й гимни та духовні пісні, співайте та прославляйте у серцях ваших Господа
Євангеліє. – Мт. 75 зач.; 18, 10-20.
10 Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця. 11 Бо Син Чоловічий .прийшов спасти те, що загинуло. 12 Що ви гадаєте? Коли хтось має сто овець і одна з них заблудить, – чи він не кине дев’ятдесят дев’ять у горах і не піде шукати ту, що заблукала? 13 І коли пощастить знайти її знову, істинно кажу вам, що радіє нею більше ніж дев’ятдесят дев’ятьма, що не заблукали. 14 Так само і в Отця вашого Небесного немає волі, щоб загинув один з тих малих. 15 А коли брат твій завинить супроти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає тебе, ти придбав брата твого. 16 Коли ж він не послухає тебе, візьми з собою ще одного або двох, щоб усяка справа вирішувалася на слово двох або трьох свідків. 17 І коли він не схоче слухати їх, скажи Церкві; коли ж не схоче слухати й Церкви, нехай буде для тебе як поганин і митар. 18 Істинно кажу вам: Усе, що ви зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі, і все, що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі. 19 Знов істинно кажу вам: Коли двоє з вас згодиться на землі просити що б там не було, воно буде дано їм моїм Отцем Небесним; 20 бо де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них.”
Утреня: по “Бог Господь” тропар свята (2), Сл., І нині: свята. Катизми черг. Сідальні свята. Пс. 50. (Де є храм Пресвятої Тройці, по двох сідал. буде Величання, сідал. і прокімен з вчорашньої Утрені. Єв. Мт. зач. 116; 28, 16-20). Обидва канони свята. По 3-ій – сідал. свята, Сл., І нині: сідал. той самий. По 6-ій – конд.-ікос свята. Немає “Чеснішу”, а приспів свята. По 9-ій – світильний свята (2), Сл., І нині: той самий. Хвалитних стихир 6 – свята, Сл., І нині: свята. По вел. славослов’я – тропар свята (1). Відпуст великий свята.)
Часи: на всіх тропар і кондак свята.
Літургія: антифони: перші два – свята, третій – загальний з приспівом свята. Тропар свята, Сл., І нині: кондак свята. Прокімен, алилуя та причасний свята. Замість “Достойно” – ірмос 9-ї пісні канону свята з його приспівом. Ап. – Еф. 229 зач.; 5, 9-19. Єв. – Мт. 75 зач.; 18, 10-20.
Вечірня: катизма чергова. На “Господи, візвав я” 6 стихир: 3 свята. і 3 мч., Сл.: мч., І нині: свята. Прокімен дня. Стиховня свята. По “Отче наш” – тропар мч., Сл.., І нині: свята. Відпуст середній з помин. свята і мч.
Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
Понеділок 1-го тижня після П’ятдесятниці
Мт.18, 10 – 20 «Коли хтось має сто овець і одна з них заблудить, – чи він не кине дев’ятдесят дев’ять у горах і не піде шукати ту, що заблукала?»
На перший погляд нам може видатись, що для Господа не є так важливі 99 овець, як та одна вівця. Однак для Бога немає більш важливих чи менш важливих людей, для Бога всі однаково важливі, всі цінні. Але ця розповідь з Євангеліє, ця притча показує іншу річ. Богу важлива кожна людина, для Бога важливе навернення кожної людини, отже, Богу важливий кожен з нас. Можливо зі сторони людей ми не чуємо своєї важливості, уваги, цінності, але не так є зі сторони Бога. Люди нас забувають, не звертають на нас уваги, але для Бога ми завжди цінні і цінні навіть тоді, коли робимо зло чи гріх. А ще більш цінні , коли навертаємось, усвідомлюємо свій стан. Тож подумаймо, яку важливість і цінність ми маємо в очах Господа.
Еф. 5, 9–19 «Проказуйте між собою вголос псалми й гимни та духовні пісні, співайте та прославляйте у серцях ваших Господа»
Ми створені на образ і подобу Божу. Цей образ Божий в нас перебуває, хоча й затьмарений первородним гріхом, як також маємо цю подібність до Господа в собі все більше розвивати. Апостол Павло вказує, що важливо промовляти псалми, гимни та пісні духовні, бо ми більше уподібнюємось до Господа, коли перебуваємо з Ним.
Погляньмо на наше життя. Скільки багато зусиль, часу, старань ми докладаємо до всього земного, що змінюється і зникає, а скільки часу ми приділяємо для Господа. Тож ніколи не жаліймо час, який відводимо на Бога. Бо тільки так ми проводимо час з користю для себе, тільки так можемо більше перемінюватись і уподібнитись до Господа.
+Венедикт