3 (21) квітня, П’ятниця. + Прп. ісп. Якова, єп. Катанського.
Апостол 1 Кор. 1, 18-24
18 Бо слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. 19 Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу! 20 Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? 21 А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді. 22 Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, – 23 ми проповідуємо Христа розп’ятого: -ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган, 24 а для тих, що покликані, -чи юдеїв, чи греків – Христа, Божу могутність і Божу мудрість.
Євангеліє Йо. 3, 13-17
13 Ніхто не ввійшов у небо, крім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий! 14 Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, – так треба Синові Чоловічому бути піднесеним, 15 щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним. 16 Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. 17 Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним – світ спасти.
Утреня: замість “Бог Господь” співаємо “Алилуя” і троїчні тропарі 1-го гласу. Катизми 3; сідальні: 1-й – Октоїха, 2-й і 3-й – Тріоді. Пс. 50 і канон. На 5-ій, 8-ій, та 9-ій – канон прп. та два Тріоді. На інших – тільки канон прп. Катавасія – ірмос останнього канону. По 3-ій – сідал. прп., по 6-ій – конд.-ікос прп. По 9-ій – “Достойно” і по єктенії – світильний гласу. Перед малим славослов’ям ієрей виголошує: “Тобі належить слава” а відтак «Слава Тобі, що світло нам показав». Стиховня Тріоді. “Добре воно” (2), по “Отче наш”: тропар “Стоячи у храмі”; відтак “Господи, помилуй” (40) і по останньому поклоні одразу “Прийдіте, поклонімся” тричі й 1-й час.
Часи: все за пісним уставом святої Чотиридесятниці.
Літургія Передосвячених Дарів: катизма 18. На “Господи, візвав я” 10 стихир Тріоді, Сл.: Тріоді, І нині: Тріоді. Прокімен: “Допомога наша”, читання: Бт. 49, 33-50, 1-26; другий прокімен: “Ті, що надіються на Господа”, читання: Прип. 31, 8-31. Далі – за чином Літургія Передосвячених Дарів.
Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім читанням
Бут. 49, 24: «Бог напевне навідається до вас і виведе вас з цього краю».
У життя кожного з нас приходять якісь зміни, труднощі, спокуси, клопоти. Іноді ми вміємо дати собі раду, але частіше самі не знаємо, як розв’язувати свої проблеми. Буває з якимись спокусами боремося навіть роками і не можемо їх подолати. Нас може сповнити знеохота, відчай, але маємо бути свідомі того, що Господь ніколи не дає спокуси понад нашу силу чи спроможність її перемогти.
Коли треба нас підтримати – Господь завжди одразу приходить і навідується до нас. Приходить і визволяє нас. Тому, які б темні, трудні чи тяжкі дні ми б не переживали, які б проблеми чи труднощі не з’являлися, завжди вміймо в молитві довіряти Богові, знати: якщо треба, то Він прийде і визволить нас.
+Венедикт