2 (17) березня, Понеділок., Тиждень 2-ий Великого посту.
Апостол Єв. 2,2-10
2 Бо коли слово, оголошене ангелами, було таке зобов’язуюче, що всякий його переступ і непослух приймав справедливу кару, 3 то як утечемо ми, коли занедбаємо таке велике спасіння? Воно, спочатку проповідане Господом, було підтверджене нам тими, що його чули, 4 коли Бог засвідчив знаками, дивами й різними потугами, ще й дарами Святого Духа, що їх він розділює за своєю волею. 5 Не ангелам бо підкорив він світ майбутній, про який ми говоримо. 6 Бо десь хтось засвідчив, кажучи: «Що таке людина, що ти про неї пам’ятаєш? Або син чоловічий, що ти навідуєшся до нього? 7 Ти вчинив його малощо меншим від ангелів. Увінчав його славою і честю. 8 Усе підкорив йому під ноги.» А коли все підкорив під нього, то не лишив нічого, що було б йому непідкореним. Та нині ще не бачимо, щоб йому все було підкорене, 9 а бачимо Ісуса, який за те, що перетерпів смерть, увінчаний славою і честю, який на малу хвилину був нижче ангелів, щоб благодаттю Божою зазнати за всіх смерти. 10 Годилось бо йому, – заради якого все і через якого все, що ввів багато синів у славу, – вдосконалити стражданням того, хто дав почин їхньому спасінню.
Євангеліє Мт. 13,24-30, 36-43
24 Ще одну притчу подав він їм, промовляючи: “Царство Небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі. 25 Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов. 26 Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився. 27 Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль? 28 Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо? 29. Ні! -каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці. 30 Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль та зв’яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню.”
36 Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього його учні та й кажуть: “Виясни нам притчу про кукіль, що на полі.” 37 А він у відповідь сказав їм: “Той, хто сіє добре зерно – це Син Чоловічий; 38 поле – це світ; добре зерно – це сини Царства; а кукіль – це сини лукавого; 39 ворог, що його посіяв – це диявол; жнива – це кінець світу; женці – це ангели. 40 Так, як збирають кукіль і в вогні палять, так само буде при кінці світу: 41 Син Чоловічий пошле своїх ангелів, які зберуть із його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня, 42 і кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів. 43 І тоді праведні засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає!
Утреня: замість “Бог Господь” співаємо “Алилуя” і троїчні тропарі 5-го гласу. Катизми 3; сідальні: 1-й Октоїха, 2-й і 3-й Тріоді. Пс. 50 і молитва «Спаси, Боже, людей Твоїх». Канон влкмч. і Тріоді, які переплітаються із біблійними піснями: на 1-ій, 8-ій, і 9-ій піснях – канон св. і два канони Тріоді. Катавасія по 1-ій, 3-ій, 6-ій, 8-ій та 9-ій – ірмос останнього канону. На 3-ій, 4-ій, 5-ій, 6-ій і 7-ій – канон влкмч. По 3-ій – сідал. влкмч., по 6-ій – конд.-ікос влкмч. По 9-ій – “Достойно” і по єктенії – світильний гласу. Перед мал. славослов’ям ієрей виголошує: “Тобі належить слава”. Стиховня Тріоді. “Добре воно” (2), по “Отче наш”: тропар “Стоячи у храмі; відтак “Господи, помилуй” (40) і по останньому поклоні одразу “Прийдіте, поклонімся” тричі й 1-й час.
Часи: все за пісним уставом святої Чотиридесятниці.
Божественної літургії не служимо. За потребою відправляємо повсякденну Святу Служба Ангелам
Вечірня: катизма чергова. На “Господи, візвав я” 6 стихир: 3 Тріоді і 3 св., Сл.: св., І нині: богород. за гласом «Слава». Прокімен Тріоді: “Господь могутній” і одне читання Тріоді: Бт. 3, 21– 4, 7, відтак другий прокімен: “Зглянься” і друге читання: Прип. 3, 34 – 4, 22. “Сподоби, Господи”. Стиховня Тріоді. По “Отче наш” – все за посним уставом.