15 (2) січня, Четвер. Передпразденство Богоявлення. Св. Сильвестра, папи Римського.
Апостол Як. 4, 7–5, 9
7 Коріться, отже, Богові, противтеся дияволові, і він утече від вас.
8 Наблизьтеся до Бога, і він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники! Освятіть серця, двоєдушники!
9 Гляньте на ваші злидні, сумуйте і плачте! Сміх ваш нехай обернеться у плач, а радість – у смуток!
10 Смиріться перед Господом, і він вас підійме!
11 Не обмовляйте, брати, один одного. Хто обмовляє або судить брата свого, той обмовляє закон і закон судить. Коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець, а суддя закону.
12 Один лише законодавець і суддя, який може спасти й погубити. Ти ж хто такий, що судиш ближнього?
13 Нумо тепер ви, що говорите: «Сьогодні або завтра ми підемо в те місто й перебудемо там рік, і будемо там торгувати й гроші заробляти.»
14 Ви, що не відаєте, що буде взавтра! Яке бо життя ваше? Ви – пара, що з’являється на хвильку і зникає по тому.
15 Чому б вам радше не сказати: Коли на те Господня воля, будемо жити, і це чи те робити.
16 Тепер, ви хвалитеся у хвастощах ваших. Усяка така хвальба – погана.
17 Хто, отже, знає добро чинити, а його не чинить, – гріх тому!
1 Нумо тепер, багаті! Плачте, ридайте над злиднями, що вас спіткають.
2 Багатство ваше зігнило, одежу вашу міль поїла.
3 Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде проти вас свідчити й поїсть, наче вогонь, ваше тіло. Ви назбирали собі скарбів за останніх днів.
4 Ось затримана вами платня робітникам, що жали ваші ниви, кричить, і голосіння женців дійшло до Господа сил.
5 Ви на землі розкошували та жили у розпусті, наситилися досхочу за дня різанини.
6 Ви засудили праведного й убили: він вам не противиться.
7 Будьте, отже, брати, довготерпеливі, аж до Господнього приходу. Ось хлібороб чекає терпеливо на дорогоцінний плід землі аж до дощів осінних та весняних.
8 Терпіть і ви, скріпіть ваші серця, бо Господній прихід близький.
9 Не скаржтеся один на одного, брати, щоб вас не суджено. Ось суддя стоїть перед дверима.
Євангеліє Мр. 11, 27–33
27 І прийшли знов у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики й книжники та старші
28 й кажуть до нього: Якою владою чиниш таке? Хто дав тобі владу це робити?
29. Ісус же відказав їм: Спитаю я вас одну річ; дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню.
30 Йоанове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені.
31 Вони почали міркувати між собою й говорити: Якщо відповімо: З неба, – то скаже: Чому ж ви не повірили йому?
32 А скажемо: Від людей, – лячно народу, – всі бо вважали Йоана, що він пророк.
33 І відповіли Ісусові: Не знаємо. Ісус же відказав їм: То й я вам не скажу, якою владою я це роблю.
Утреня: по “Бог Господь”: тропар передсв. (2), Сл.: св., І нині: передсв. Катизми черг., сідальні передсв. Канон передсв. та св. По 9-ій пісні – світильний св., Сл., І нині: передсв. На Хвалитних 4 стихири передсв., Сл.: передсв., І нині: передсв. Стиховня передсв., Сл., І нині: передсв. По “Отче наш”: тропар св., Сл., І нині: передсв. Відпуст середній з поминанням дня і св.
Часи: на всіх тропар передсв.; на 3 та 9 – Сл.: тропар св. Кондаки: на 1 та 6 – передсв.; на 3 і 9 – св.
Літургія: тропар передсв., Сл., І нині: конд. передсв.; все інше – дня. Ап. – Як 56 зач.; 4, 7-5, 9. Єв. – Мр. 52 зач.; 11, 27-33.
Вечірня: катизма чергова. На “Господи, візвав я” 6 стихир: 3 прор. і 3 мч.; Сл.: мч., І нині: передсв. Стиховня передсв., Сл., І нині: передсв. По “Отче наш”: тропар прор. Сл.: мч., І нині: передсв. Відпуст середній з помин. дня., прор. і мч.
Роздум над Апостолом Як. 4, 7–5, 9
«Противтеся дияволові, і він утече від вас»
Бачимо скільки разів в нашому житті і як легко дияволові вдається нас спокусити, підманути, як легко йому вдається підсунути щось привабливе. Дуже легко ми відповідаємо на його запрошення, не протистоїмо, не боремось.
Важливо, щоб ми завжди принципово й категорично займали позицію спротиву і навіть не вступали в діалог. Бо бачимо в Раю, коли Єва і Адам вступили в діалог, то диявол спокусив їх дуже легко. Будьмо певні, диявол має досвід будь-кого обманути. Бачимо яку позицію займав Христос, коли диявол спокушував після того, коли Він вийшов з пустині. Другий випадок – Петро пропонує Ісусові, здавалося б, ліпший вихід, однак Ісус знає, що ця пропозиція є підступом диявола, який використав страх Петра, що з Ісусом щось станеться.
Уміймо бути дуже категоричні, коли лише зауважимо ті чи інші спокуси диявола. Ніколи не вступаймо в діалог і ніколи не приймаймо того, що він пропонує нам. Будьмо категоричні, і диявол втече від нас!
Роздум владики над Євангелієм Мр. 11, 27–33
«Хто дав тобі владу це робити?»
Господь у Святому Писанні вказує нам про те, що навіть якщо батько і мати забудуть про нас, то він нас ніколи не забуде. Господь постійно турбується, дбає, клопочеться про нас. Він хоче у різний спосіб доступитися до нас: через приємні події, приємні пережиття. Але коли ми не готові Його зауважити, то Бог може промовити до нас через якісь життєві труднощі, випробування. Бо ж часто саме біди і клопоти нас приводять до Бога.
Тому коли сьогодні юдеї звертаються до Христа із запитанням: «Якою владою це чиниш?», то Він пробує їм сказати: подивіться на самі обставини – що вони промовляють. І які б не були в нас в житті обставини – приємні чи неприємні, як би ми їх не називали, милі – немилі, як би ми їх не охарактеризовували – постійно через ці обставини Бог щось нам промовляє, щось нам завжди хоче сказати. Вміймо побачити Бога, який повсякчас діє в нашому житті!