Вівторок 30 тижня після П’ятдесятниці

Апостол дня. Євр. 9:8-10,15-23

8 Цим Святий Дух показує, що дорога у святиню ще не відкрита, доки стоїть перший намет.
9 Це образ теперішнього часу, коли приносяться дари і жертви, які не можуть у сумлінні зробити досконалим того, хто служить.
10 Це лиш тілесні установи щодо страв, напоїв та різних обмивань, установлені до часу їх виправлення.
15 Власне тому він і є посередник нового завіту, щоб – після того, як наступила його смерть для відкуплення гріхів першого завіту – вибрані одержали обітницю вічного спадкоємства.
16 Бо де є заповіт, мусить там наступити смерть заповітника.
17 Заповіт має силу лиш по смерті, він не варт нічого, поки живе заповітник.
18 Тому навіть і перший завіт був освячений кров’ю.
19 Коли Мойсей був проголосив усі заповіді за законом усьому народові, він узяв крови бичків та козлів з водою, червоної вовни та іссопу й покропив саму книгу та ввесь народ,
20 кажучи: «Це кров завіту, що його Бог установив для вас.»
21, Так само й намет і ввесь служебний посуд покропив кров’ю.
22 Зрештою, за законом, майже все очищується кров’ю, і без кровопролиття відпущення немає.
23 Тож треба було, щоб тоді, як подоби речей небесних очищувались таким чином, то самі небесні речі – жертвами, багато ліпшими від отих.

Євангеліє дня. Мр. 8:22-26

 22 Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся.
23 Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: Чи бачиш щонебудь?
24 Глянув той і каже: Бачу людей, – наче б дерева ходячі!
25 Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.
26 І послав його додому, кажучи: Навіть у село не входь.