Молитви до Юди Тадея

Євангеліє 31.10.14

П’ятниця 21 тижня після П’ятдесятниці

+ Св. ап. і єв. Луки.

Апостол дня. Кол. 2, 1–7

1 Я хочу, щоб ви знали, яка в мене велика боротьба за вас і за лаодікеян та за всіх тих, що не бачили мене особисто, – 2 щоб потішити серця їхні, в любові з’єднані, збагатити повним розумінням для досконалого спізнання Божої тайни – Христа, 3 в якому сховані всі скарби мудрости і знання. 4 А кажу вам це, щоб ніхто не зводив вас обманливими доводами; 5 бо хоч я і відсутній тілом, але духом я з вами, і дивлюся з радістю на порядок у вас та на твердість вашої віри в Христа. 6 Як, отже, ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у ньому перебувайте; 7 вкорінені в ньому, збудовані на ньому і зміцнені в тій вірі, якої ви навчились, поступаючи в ній наперед з подякою. 

Апостол свята Кол. 4, 5-9; 14; 18

5 Поводьтеся мудро з тими, що назовні, використовуючи нагоду. 6 Ваша розмова нехай завжди буде люб’язна та приправлена сіллю, щоб знали, як треба вам кожному відповідати. 7 Щодо мене, то вас повідомить про все Тихик, любий брат, вірний слуга і співробітник у Господі. 8 Його я до вас, власне, на те й вислав, щоб ви довідалися про наші справи та щоб він утішив серця ваші, 9 разом з Онисимом, вірним та любим братом, котрий є з-між вас. Вони скажуть вам про все, що діється тут.  14 Вітає вас Лука, любий лікар, та Димас. 18 Привіт моєю, Павловою, рукою. Пам’ятайте про мої кайдани. Благодать хай буде з вами!

Роздуми владики Венедикта: Кол. 2, 1–7 «дивлюся з радістю на порядок у вас і та на твердість вашої віри в Христа»

Часто замість тієї твердості, про яку говорить апостол, ми можемо зауважити в собі м’якість, непевність. Свідомість того, що ми дуже мало довіряємо Богові та іншим людям, мало довіряємо собі. Ми не віримо. Але віра – це підстава, фундамент нашого життя і стосунків. Віра – це те, що дає нам силу прямувати, бути витривалими.

Коли подивимось на апостолів, святих, особливо на мучеників, можемо побачити, що основою їхнього життя була віра. Вона давала їм фундамент для їхнього буття і для діяльності. Тому маємо знову і знову робити іспит своєї віри. Чи ми довіряємо Богові ? Чи ми покладаємось і уповаємо на Нього?

Хай Господь допомагає нам зростати у цій довірі до  Нього. І саме ця довіра, а ніщо інше, зуміє провести нас через будь-які обставини нашого життя.

Євангеліє дня. Лк.9,12-17

 12 День почав схилятися, і дванадцятеро підійшли до нього та й кажуть: “Відпусти людей: хай ідуть по хуторах та селах, що навколо, і знайдуть собі притулок та поживу, бо тут ми в пустому місці.” 13 А він їм каже: “Дайте ви їм їсти.” Ті відповіли: “У нас усього п’ять хлібів і дві риби. Хіба що підемо та купимо поживи для всього народу цього.” 14 Було бо їх яких п’ять тисяч чоловік. Ісус сказав до своїх учнів: “Розсадіть їх гуртами по п’ятдесят приблизно.” 15 Вони так зробили й усіх розсадовили. 16 А він узяв п’ять хлібів і дві риби, і, звівши вгору очі, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоб вони клали перед народом. 17 Усі їли до наситу й зібрали ті кусні, що у них зосталися, дванадцять кошів.

Євангеліє свята Лк. 10, 16-21

16 Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.” 17 Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи: “Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.” 18 Він же сказав їм: “Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба. 19 Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу – й ніщо вам не пошкодить. 20 Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.” 21 Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.

Роздуми Венедикта: Лк.9,12-17  «Він їм каже: «Дайте ви їм їсти»

Люди так захопилися тим, що проповідував Христос, що не зауважили, як зголодніли і зайшли в безлюдне місце, де не було їжі. І в якийсь момент вони це усвідомили. На запитання апостолів, що робити, Христос каже: «Дайте ви їм їсти!». При цьому в апостолів було тільки 5 хлібів і 2 риби, таким чином Бог хотів, щоб вони дали те, що в них є, і вже через чудесне помноження всім вистачило їжі. Та якщо б не було 5 хлібів і 2 рибин, то щоб тоді помножував Бог?

Адже Господь може зробити 99% праці, але потребує, щоб ми принесли йому той відсоток – те, що ми спроможні зробити. Якщо не буде чогось малого, то Бог не матиме що помножувати. Отож у кожній ситуації стараймося зробити те, що можемо, а далі Господь помножить! 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Написати коментар: "Євангеліє 31.10.14"

nlpnamibia.com lvovnet.ru

Хмара тегів