Молитви до Юди Тадея

Євангеліє 19.12.14

П’ятниця 28 тижня після П’ятдесятниці

+  Св. Миколая, архиєп. Мир Ликійських, чудотворця+ 

Апостол свята Євр. 13, 17-21.

17 Слухайтесь ваших наставників і коріться, бо вони пильнують ваші душі, за які мають звіт дати; щоб вони це робили з радістю, а не зідхаючи, – бо це для вас некорисно.
18 Молітеся за нас, бо нам здається, що маємо добре сумління, бажаючи у всьому поводитись добре;
19 тим більше ж прошу вас це робити, щоб якнайскоріше мене вам повернено.
20 Нехай Бог миру, що підняв з мертвих того, хто кров’ю вічного завіту став великим Пастирем овець, – Господа нашого Ісуса, –
21 зробить вас здібними виконувати його волю добрими ділами, здійснюючи у вас те, що йому любе через Ісуса Христа, якому слава по віки вічні. Амінь. 

Апостол дня. Тит. 1, 15–2, 10

15 Для чистих усе чисте, а для забруднених та невірних немає чистого нічого; у них же забруднені і розум, і сумління;
16 Заявляють, що знають Бога, а ділами своїми відрікаються, мерзенні й непокірні та до всякого доброго діла непридатні.
1 Ти ж говори, що личить здоровому вченню:
2 Старі щоб були тверезі, поважні, помірковані, здорові у вірі, любові, терпеливості.
3 Старі жінки так само нехай поводяться, як освяченим личить: щоб не були злоріки, ані віддані пияцтву, щоб добра навчали,
4 щоб молодих навчали любити своїх чоловіків та дітей кохати,
5 щоб були стримані, чисті, хазяйновиті, добрі, підвладні власним чоловікам, – щоб слово Боже не ганьбилося.
6 Так само і юнаків умовляй, щоб були помірковані,
7 даючи самі себе на зразок добрих діл: повноти в ученні, поважности,
8 Здорового та бездоганного навчання; щоб супротивник осоромився, неспроможний нічого злого проти нас сказати.
9 Раби своїм панам нехай коряться в усьому, хай будуть угодливі, не суперечливі,
10 хай не крадуть, а хай виявляють цілковиту добру вірність, щоб у всьому прикрашали вчення нашого Спаса Бога. 

Роздуми владики Венедикта:Тит. 1, 15–2, 10 «Даючи самі себе на зразок добрих діл»

І злий приклад і добрий приклад потягають за собою, знаходять послідовників. Саме тому кажемо, що яблуко від яблуні далеко не котиться, коли бачимо подібні вчинки чи життєві схильності дітей та батьків. Обставини дуже сильно впливають на нас, і тому дуже важливо, щоб ми розуміли, що ми завжди даємо приклад іншим, добрий або злий.

Ми ніколи не є нейтральними: ми завжди іншим або вказуємо на Бога або не вказуємо. Тож сьогодні погляньмо на своє життя: який приклад ми даємо іншим. Якщо ми називаємо себе християнами, а не живемо християнським життям, не робимо тих діл, які нас закликає робити Христос, не пильнуємо своїх вчинків і слів, то замість проповідувати Христа своїм життям, ми відвертаємо інших від віри своїм поганим прикладом.

Відкиньмо всяке лицемірство, всяку двоєдушність, даймо добрий приклад, щоб через нас Христове Ім’я не зневажалося серед поган, а навпаки – ширилась прослава Божого Імені та за нашим прикладом наверталися серця інших до Бога!

Євангеліє свята Лк. 6, 17-22

17 Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону.
18 Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись.
19 Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
20 Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: “Блаженні вбогі, – бо ваше Царство Боже.
21 Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись.
22 Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім’я Сина Чоловічого ради. 

Євангеліє дня. Лк. 20,19–26

19 Первосвященики та книжники шукали зараз же накласти на нього руки, але боялися народу, бо зрозуміли, що проти них сказав цю притчу.
20 І назираючи за ним, вони послали підглядачів, що з себе праведних удавали, щоб його піймати на слові й видати начальству і владі намісника.
21 І ті спитали його: “Учителю, ми знаємо, що ти говориш і навчаєш правильно, і не дивишся на обличчя, але навчаєш Божої путі по правді.
22 Чи вільно нам давати кесареві податок, чи ні?”
23 Він же, побачивши їх лукавство, промовив до них:
24 “Покажіть мені динарій. Чий на ньому образ і напис?” Ті відповіли: “Кесарів.”
25 І він сказав їм: “Віддайте, отже, що кесареве – кесареві, а що Боже – Богові.”
26 І не могли піймати його перед людьми на слові та, дивувавшися його відповіді, замовкли.

Роздуми Венедикта: Лк. 20,19–26 «Віддайте, отже, що кесареве – кесареві, а що Боже – Богові».

Найчастіше цю цитату ми згадуємо, коли говоримо про пошану до законів, до порядку в державі, в якій ми живемо, вказуючи на те, що ми маємо віддати «кесареве кесареві». Але забуваємо, що в цьому ж стиху Господь також каже віддати «Богові Боже».

На Літургії ми промовляємо: «Твоє від Твоїх Тобі приносимо». Задумуючись над цим, зрозуміємо, що у житті не маємо нічого, щоб не було Боже. Усе наше життя від Господа, всі люди, яких зустрічаємо на своїй дорозі, нам Богом дані, всі обставини – Богом послані.

Тому щомиті Бог очікує, щоб ми віддавали Йому наше життя, щоб служили Йому, щоб сприймали все, що відбувається, як нагоду прославити Господа, зробити щось для Його Царства.

І Бог, оскільки Він Досконалий і Всемогутній, не потребує нашої прослави, чи наших діл. Ні! Це ми потребуємо Його, бо тільки живучи з Ним і для Нього зможемо бути дійсно щасливими.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Написати коментар: "Євангеліє 19.12.14"

nlpnamibia.com lvovnet.ru

Хмара тегів