Молитви до Юди Тадея

Євангелія 26.08.14

Вівторок 12 тижня після П’ятдесятниці

Апостол дня.  2 Кор. 5, 15–21

15 А він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес. 16 Так що віднині по-людському ми не знаємо нікого. Коли ж і уявляли собі Христа по-людському, то його вже тепер так собі не уявляємо. 17 Тому, коли хтось у Христі, той – нове створіння. Старе минуло, настало нове. 18 Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам службу примирення. 19 Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх переступів, поклавши в нас слово примирення. 20 Ми ж посли замість Христа, немов би сам Бог напоумлював через нас. Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом! 21 Того, хто не знав гріха, він за нас зробив гріхом, щоб ми стали Божою праведністю в ньому.

Роздуми владики Венедикта:2 Кор. 5, 15–21 «Ми ж посли замість Христа, немов би сам Бог напоумлю вав через нас»

Коли ми вдумаємось в ці слова, бачимо, яку відвагу мав апостол Павло говорити такі слова, що апостоли немов би посли від Христа, що сам Господь напоумлює через них свій народ. Апостоли мали свідомість, що Бог покликав їх, щоб вони звістували Царство Небесне, щоб вони свідчили про Бога кожній людині, яка постане на їхній життєвій дорозі.

Однаковою мірою це стосується кожного з нас. Кожний, хто є охрещений в ім’я Пресвятої Тройці, хто миропомазаний, хто сповідається і причащається, теж є послом від Бога. І ми самі собою являємо, яким є християнство. Бо люди по нас пізнають, яким є наш Господь. Тож будь-які життєві обставини і ситуації пам’ятаймо, що ми є посли від Господа!

Євангеліє дня. Мр. 1,16-22

16 Проходивши ж повз море Галилейське, побачив він Симона й Андрія, його брата, як вони кидали мережу в море, були бо рибалки. 17 Ісус їм сказав: Ідіть за мною, я зроблю вас рибалками людей. 18 І вмить, покинувши мережу, пішли слідом за ним. 19 Пройшовши трохи далі, побачив Якова, сина Заведея, та Йоана, його брата, що теж були у човні й направляли сіті, 20 тож відразу їх покликав. І ті, покинувши батька Заведея в човні з наймитами, пішли слідом за ним. 21 Прийшли вони в Капернаум, і він, відразу в суботу, увійшовши в синагогу, узявся навчати. 22 І дивувалися його навчанню, бо навчав він їх як повновладний, не як книжники.

Роздуми Венедикта: Мр. 1,16-22 «Ідіть за мною, я зроблю вас рибалками людей. І вмить, покинувши мережу, пішли слідом за Ним»

Цей випадок оповідає про Петра і про Андрія, про Якова та Івана, показуючи їхню рішучість, адже коли Бог їх покликав, вони відразу пішли, не задумуючись, як наголошує Євангеліє для перших двох апостолів і для наступних двох.

 Це дуже важливо – вслухатися в те, до чого нас Бог кличе в дану хвилю, даний момент нашого життя. Бо немає такої хвилі, щоб Бог нас не кликав, не потребував нас, не надіявся на нас. І тому дуже важливо завжди бути в Його розпорядженні.

 Треба вдивлятися в обставини нашого життя, бо саме через ці обставини Бог до нас промовляє, вказує, до чого Він нас кличе, яке завдання, яку місію хоче нам поручити. І коли ми пізнаємо, що Бог до нас промовляє, не маймо ніколи страху чи боязні робити ці кроки, але відважно слідуймо за Господом.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Написати коментар: "Євангелія 26.08.14"

nlpnamibia.com lvovnet.ru

Хмара тегів