6 (23) Жовтня, вівторок.

Зачаття чесного славного пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Йоана.

Ряд.: Апостол.– Флп. 236 зач.; 1, 8-14.

8 Бог мені свідок, як я тужу за всіма вами любов’ю Христа Ісуса. 9 Молюся і про те, щоб любов ваша дедалі більш і більш зростала у досконалім знанні та в усякому досвіді, 10 щоб ви могли розпізнавати те, що ліпше; і щоб були чисті й бездоганні в день Христа, 11 повні плодів праведности, що їх маємо через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу. 12 Бажаю, брати, щоб ви знали, що те, що мені сталося, вийшло більше на користь Євангелії. 13 Бож вістка, що я у кайданах за Христа, стала відома в цілій Преторії та й усім іншим; 14 і більшість братів, яким, власне, мої кайдани додали сміливости в Господі, ще більш набрали відваги безстрашно проголошувати слово Боже.

Євангеліє. – Лк. 18 зач.; 5, 12-16.

12 І от, як він був в однім з міст, з’явився чоловік, увесь у проказі. Побачивши Ісуса, він упав ниць і почав його благати: “Господи, якщо ти хочеш, можеш мене зробити чистим.” 13 Ісус простягнув руку, доторкнувсь до нього і каже: “Хочу, очисться!” І вмить покинула його проказа. 14 І наказав йому: “Нікому не говори, але йди та покажись священикові і принеси дар за твоє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідоцтво.” 15 Чутка про нього ширилась дедалі більше, і сила людей збігалася, щоб його почути й вилікуватись від своїх недуг. 16 Та він відходив у місця самітні й молився.

Предтечі: Апостол. – Гал. 210 зач.; 4, 22-31.

22 Написано бо, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної. 23 Та той, що від рабині, народився за тілом, а той що від вільної – за обітницею. 24 Це має інше значення: оті дві жінки – то два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це – Агар; 25 а гора Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що дійсно поневолений з дітьми своїми. 26 А вишній Єрусалим -вільний, він мати всім нам. 27 Написано бо: “Звеселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук не знала, бо у покинутої більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка.” 28. Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці. 29. Та як тоді, хто народився за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер. 30 Тільки ж що Письмо каже: “Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної.” 31 Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної.

Євангеліє. – Лк. 2 зач.; 1, 5-25.

5 Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім’я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім’я Єлисавета. 6 Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно. 7 Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі. 8 І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом, 9 згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити. 10 А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору. 11 Тоді з’явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника. 12 Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього. 13 Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Йоан. 14 І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть; 15 бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п’янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї, 16 і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога. 17 І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.” 18 Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.” 19 Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість. 20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.” 21 Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині. 22 Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий. 23 А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому. 24 Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п’ять місяців, кажучи: 25 “Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”

Утреня: по „Бог Господь”: тропар прор. двічі, Слава, І нині: богородичний з недільних за гласом тропаря прор. Катизми чергові і сідальні прор. Псалом 50. Канонів 2: октоїха і прор. По 3-ій пісні – сідальний прор. По 6-ій – кондак-ікос прор. По 9-ій – світильний прор. Хвалитні стихири прор. – 4. Слава, І нині: прор. По великому славослов’ї з трисвятим – тропар прор., Слава, І нині: богородичний з недільних за гласом тропаря прор. Відпуст великий з поминанням тільки служби прор.

Часи: На всіх часах: тропар і кондак прор.

Літургія: тропар і кондак та інше – прор. Ряд.: Ап.– Флп. 236 зач.; 1, 8-14. Єв. – Лк. 18 зач.; 5, 12-16. Предтечі: Ап. – Гал. 210 зач.; 4, 22-31. Єв. – Лк. 2 зач.; 1, 5-25.

Вечірня: катизма чергова. На “Господи, візвав я” 6 стихир: 3 Октоїха; 3 первомчц., Сл.: первомчц., І нині: хрестобогород. за гласом «Слава». Прокімен дня. Стиховня Октоїха. По “Отче наш”: тропар первомчц., Сл., І нині: богород. відпустовий за гласом тропаря первомчц. і за днем тижня.

6 жовтня – зачаття святого Івана Хрестителя

Зачаттся святого Івана Предтечі відбулось славно і чудно. Багато матерів зачинають дітей, мало тих, зачаття яких славила і святкувала Божа Церква. Три тільки матері є, у їхніх-бо утробах сотворилося зачаття, що світ здивувало: свята праведна Анна, свята Єлизавета і Пресвята й Пречиста Діва Марія. Праведна Анна – Богородицю, Єлисавета – Предтечу, Діва Марія зачала Христа, Спаса нашого.

Всі оті зачаття вісником небесним благовістилися, благодаттю Божою завершилися, але не через бесіду між благовісником та тими, що зачинали, оскільки Сам Бог вимагав зволення тих, що зачинали. Благовісник же святий архангел Гавріїл, увійшовши в олтар до священика Захарії, що служив тоді з черги своєї перед Богом, почав бесіду таку: “Не бійсь, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлизавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван. І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато хто втішиться”. Відповів Захарія: “Дивне й несподіване мені вістиш, о віснице радісний! Та ж бо родити в старості єству є річ супротивна; я ж є старий і жона моя перестаріла у днях своїх, як же можемо зачати і народити сина?” Ангел рече: “З цих слів твоїх маловірним знаходжу тебе, Захаріє, що не сподіваєшся здійснення словам моїм; коли ж супротивна єству твоєму річ звіщається, то не супротивна Божій силі, бо їй нема неможливого. “Бог може підняти дітей Авраамові з цього каміння”. Хіба не знаєш, що зміг Бог Адама від землі, Єву ж з кістки Адамової створити, і престарілій Саррі подати сина Ісаака; тож і твоїй жоні всеможний Бог подає народити в старості сина, оскільки почута молитва твоя”. Відповів Захарія: “Я нині приношу молитви свої до Бога про пришестя сподіванного Месії, його ж обіцяють вуста святих пророків його, щоб послав скоріше на землю врятувати сім’я Авраамове від рабства поганського. Та ж бо молюся про мої гріхи і про людське невігластво, але про те, щоб мати сина тепер, не молюся, уже бо я у ветхих літах і жона моя постаріла”. Каже йому ангел: “Я є Гавриїл, що стоїть перед Богом, його одкровення знаю, що нині не про прийняття сина молишся, але про гріхи кажеш. Одначе раніше, ніж постарів і раніше, ніж заматеріла дружина твоя Єлизавета, молився ти смиренно, щоб дав вам Бог сина мати. Всемилостивий же Господь, якому й найменьший порух серця людського не буває таємний, вислухавши молитви тих, що моляться Йому, і творячи волю тих, що бояться Його, Той, колишні твої думки почувши, дарує тобі, хоч і не скоро, але добре: до благодаті однойменного сина; знає-бо, коли за своїм доброзволенням, виконуючи прохання святих своїх, має народити тобі сина, великого перед Господом”. Відповідає Захарія: “Бачу тебе, благовісниче, та ж ангел ти Божий, небо й бесіда твоя явним тебе творять і бачення доброти твоєї являє, і сила словес твоїх свідчить те; на початку ж бо явлення й віщання твого я раптово жахнувся, як колись злякався, побачивши ангела й Даниїл-пророк: “І бачив це, — рече, — велике видіння, — і не зосталося в мені сили”. Також і мати Самсонова каже: “Божий чоловік приходив до мене, а вигляд його — як вигляд Божого ангела, дуже грізний”. Тому злякався і я і не дерзаю ангельським твоїм словам супротивне віщати. Одначе спитаю: “Через що син,який має народитися, буде великий? Чи ж більший та чесніший буде Єремії-пророка? Йому ж слово було Господнє, що казало: “Ще поки тебе створив у утробі, я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із матері, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам”. Відповідає ангел: “Буде великий перед Господом син твій, не рівний духовною величчю, але нею перевисить Єремію: коли ж бо той освятився перш ніж народитися, то цей набагато більше Духа Святого наповниться ще з черева матері своєї. Єремія тільки пророкувати про Месію настановлений, цей же і руку на Нього покласти і хрестити наставиться. Не тільки Єремію, але й інших великих святих перевисить величністю благодаті Божої, і не постане серед народжених жінками більшого Івана Хрестителя. Як зоря від зорі збільшується у славі, так і між святих Божих один одного славою і честю перевищується, бо в наших ангельських ієрархіях (каже Гавриїл) тим, що лице Боже завжди бачать, не всім однаково Бог відкриває таємниці свого бажання, але через посередництво являючи, через вищі чини нижчим. Численні зорі схід сонця передвіщають, але одна тільки денниця іде перед сонцем. Численні пророки пришестя Месії проповідували, але дитя, яке має від тебе зачатися й народитися, не тільки словом проповість, але й перстом своїм покаже людям Божого Агнця, що візьме гріхи світу, і через те буде великий, над усіх народжених жінками більший. Наскільки-бо виконання радісної вісті є приємніше, аніж сама вість, настільки чесніший має бути пророк, котрий має зачатися і народитися більшим за інших пророків. Усі пророки й закон до цього пророка прорекли: цей-бо буде всім пророкам вивершення і закону старого кінець, предтеча нової благодаті”, Каже Захарія: “Добра й радісна вістка твоя, о ангеле! Коли ж бо всякий син премудрий веселить батька, настільки наипремудрішии за всіх пророків син звеселив би мене, старця. Але як маю веселитися, коли сумніваюся в словах твоїх, радість бо та веселість у речах сумнівних не буває, хіба в достовірних. Молю тож тебе, ангеле Божий, скажи мені: з чого переконаюся про благовіщене тобою?” Відповідає ангел: “Ще ти сумніваєшся і не маєш віри словам моїм, о Захаріє? Чи може неправду говорити той, що посланий од Бога, що є в усіх словах своїх вірний і преподобний у всіх ділах своїх, бо “жодне слово Його не може знемогти”? Ієрей та вчитель ти Ізраїлевий і чи того не знаєш, що пришестя Месії настав час, який я седминами літ вирахував, посланий бувши у Вавилон до Даниїла-пророка, чи ж ти не читав пророцтва його? Випробуй і подивись, що вже наближається той, котрий врятує Ізраїль, і предтеча, посланий перед лицем його ангел у плоті, і це має бути син твій, що уготує путь Месії, що йтиме перед духом і силою Іллівною. Але оскільки не вірив ти словам моїм, що збудуться в часи свої, будеш мовчати і не зможеш говорити, і до його днів буде це”. І тоді Захаріїв язик німотою зв’язався, а Єлизавети вузи непліддя розв’язалися; ангел же відійшов постати перед престолом Вседержителя Бога, Йому ж слава навіки. Амінь.

Згідно “Житія святих” Димитрія Туптала (Ростовського)