4 (21) Жовтня, Неділя 18-та по Зісланні Святого Духа, по Воздвиженні. Глас 1. Єв. 7.
Віддання празника Воздвиження.
Св. ап. Кодрата, що в Магнисії.
Апостол. – Гал. 203 зач.; 2:16-20.
16 а довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, а через віру в Ісуса Христа, ми й увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону; бо ніхто не оправдається ділами закону. 17 Коли ж, шукаючи оправдання у Христі, виявилося, що й ми самі грішники, – то невже Христос – служитель гріха? Жадним робом! 18 Бо коли я знову відбудовую те, що зруйнував був, то я себе самого оголошую переступником. 19 Я бо через закон для закону вмер, щоб для Бога жити: я -розп’ятий з Христом. 20 Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене.
Євангеліє. – Мр. 37 зач.; 8:34-9:1.
34 І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною. 35 Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе. 36 Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу? 37 Що бо людина може дати взамін за власну душу? 38 Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами.
Утреня: На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава, І нині: свята. Катизми чергові зі звичайними їхніми недільними сідальними октоїха, також „Ангельський собор”, мала єктенія з виголосом „Бо благословиться” й іпакой голосу. Степенна чергового голосу Єв. Йо. 63 зач.; 20, 1-10 і все інше до канону – неділі. Канонів 3: перший – з октоїха недільний з ірмосом, другий – з октоїха богородичний без ірмоса і третій свята без ірмоса. Катавасія після кожної пісні – „Хрест накреслив”. Після 3-ої – кондак-ікос і сідальний свята; по 6-ій – кондак-ікос недільні; на 9-ій – „Чеснішу” з приспівами свята до тропаря канону свята; по 9-ій – світильний недільний черговий; Слава, І нині: свята. Хвалитних стихир – 8: 4 недільні октоїха і 4 свята зі „Слава” і з двома приспівами свята (“Возносіть Господа Бога нашого…” і “Бог же – Цар наш перше віку…”); Слава: стихира євангельська, І нині: „Преблагословенна”. Відпуст великий з поминанням недільним і ап..
Часи: На всіх: тропар недільний, Слава: свята; кондаки – поперемінно, тобто на 1-му і 6-му – недільний, на 3-му і 9-му – свята.
Літургія: Антифони перших два – з самого свята, третій – загальний з приспівом свята, також і „Прийдіте, поклонімся” з приспівом свята. Тропар недільний і свята, Слава: кондак недільний, І нині: кондак свята і трисвяте. Прокімен, алилуя – свята, апостол і євангелія – неділі по Воздвиженні. Ап. – Гал. 203 зач.; 2:16-20. Єв. – Мр. 37 зач.; 8:34-9:1. Замість „Достойно” – ірмос 9-ої пісні канону свята з його приспівом. Причасний „Хваліте” і свята.
Примітка: Після Літургії священик виходить перед тетрапод. Хор співає тропар свята, а священик кадить навколо тетраподу з чесним Хрестом. Покадивши, священик навпереміну з хором співає тричі «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико…» з доземними поклонами. По цьому священик цілує Хрест, а за ним і всі люди, а хор співає стихири Хреста «Прийдіть, вірні…» доки всі не поцілують, а потім Слава, І нині: кондак свята. Священик бере чесний Хрест на голову і відносить на жертовник, а потім знімає з нього васильки.
Вечірня: катизми нема. На “Господи, візвав я” 6 стихир: 3 Октоїха; 3 свщмч., Сл.: свщмч., І нині: богород. за гласом «Слава». Прокімен дня. Стиховня Октоїха. По “Отче наш”: тропар свщмч., Сл., І нині: богород. відпустовий за гласом тропаря свщмч. і за днем тижня.
4 жовтня – святого апостола Кодрата
Святий апостол Кодрат був у числі сімдесяти апостолів, проповідував слово Боже в Атенах та Магнисії, де і єпископом був, і багатьох ученням своїм до світла богорозум’я привів і був, за словом Сираховим, як зоря рання серед хмар, хмара бо темна було еллінське безбожжя, чужі світлу доброчестя, і сиділи люди ті у тьмі та тіні смертній.
Святий же апостол Кодрат словом Божим засіяв їм як світло велике, просвітив їхню тьму, скинув жертви погані, побив ідолів і розорив бісівські храми молитвою.
І як колись зоря східним царям, так і він людям до Христа дорогу показав, і як рання зоря веде за собою сонце, так і він увів у світ велике світло віри і освітив морочні душі людські.
Але тьма завжди ненавидить світло; безбожні-бо елліни, бачачи ідолів своїх, нищених від святого Кодрата і бісів прогонених, а злочестя їхнє викорінюване, підняли гоніння на апостола і, як другого Стефана, побили камінням святого Кодрата.
Закиданий бувши камінням, живий віднайшовся благодаттю Христовою, тоді у вузи посаджений і голодом був довго дручений. Окаянні ж бо ідолопоклонники відняли тілесний харч тому, хто насичував душі не їжею погибною, але їжею, що пробуває у вічнім житті.
І голодом морячи святого, самі загинули від голоду того, про який Писання [каже]: “Не голод на хліб … але голод почути Божі слова”. Не змігши його заморити голодом, того, що завжди з виші укріплюється божественним харчем, самі вічною померли смертю. Кодрат же святий хоча й помер після багатьох мук, одначе душа його в руці Божій живе і не торкнеться її мука.
Скінчив подвиг мучення при царі Адріяні, почав же вічне життя при Царі слави Ісусі Христі, із Ним страждав, із Ним і прославляється у царстві Його. Святе ж його тіло покладено в Магнисії і виточує численні Господні зцілення недужим.
Згідно “Житія святих” Димитрія Туптала (Ростовського)