11 (29) Серпень, вівторок. Св. мч. Каленика.

Апостол. – 2 Кор. 172 зач.; 2, 14-3, 3.

14 А Богові подяка, який у Христі завжди веде нас у своїм переможнім почеті й через нас на кожному місці виливає запахущість свого знання. 15 Бо ми для Бога -пахощі Христові серед тих, що спасаються, і серед тих, що гинуть. 16 Для одних запах, що від смерти веде до смерти, а для інших – запах, що від життя веде до життя. Хто, отже, здатний до цього? 17 Ми не такі, як багато інших, що торгують словом Божим; ми щиро, ми від Бога говоримо, перед Богом, у Христі. 1 Чи починаємо знову самих себе поручати? Чи, може, потребуємо, як дехто, поручальних до вас, чи від вас листів? 2 Наш лист – це ви; лист, написаний у серцях наших, який усі люди знають і читають. 3 Відомо ж, що ви – лист Христа, виготуваний нами; написаний не чорнилом, але Духом Бога живого, не на камінних таблицях, а на тілесних таблицях серця.

Євангеліє. – Мт. 95 зач.; 23, 23-28.

23 Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м’яти, кропу і кмину, а занедбуєте, що найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віру. І те слід робити, і того не слід лишати. 24 Сліпі проводирі, що комара відціджуєте, а ковтаєте верблюда. 25 Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що очищаєте зверху чашу й миску, а всередині вони повні здирства та нездержливости. 26 Сліпий фарисею! Очисть но спершу середину чаші й миски, щоб і назовні були чисті. 27 Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що схожі на гроби побілені, які зверху гарними здаються, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечисти. 28 Отак і ви: назовні здаєтесь людям справедливі, а всередині ви сповнені лицемірства й беззаконня.

Утреня: по “Бог Господь”: тропар мч. (2), Сл., І нині: богород. відпустовий за гласом тропаря мч. Катизми чергові, сідальні Октоїха. Канон Октоїха та мч. По 9-ій пісні – світильний Октоїха, Сл.: світил. мч., І нині: богородичний. Стиховня Октоїха. По “Отче наш”: тропар мч., Сл., І нині: богород. за гласом тропаря мч. і за днем тижня.

Часи: на 1-му – тропар дня; на 6-му – храму; на 3-му та 9-му – мч.

Літургія: вся служба дня. Ап. – 2 Кор. 172 зач.; 2, 14-3, 3. Єв. – Мт. 95 зач.; 23, 23-28.

Вечірня: катизма чергова. На “Господи, візвав я” 6 стихир: 3 Октоїха; 3 апп., Сл.: апп., І нині: хрестобогород. за гласом «Слава». Прокімен дня. Стиховня Октоїха. По “Отче наш”: тропар апп., Сл., І нині: богород. відпустовий за гласом тропаря апп. і за днем тижня.

Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Мт.23,23-28 «Занедбуєте, що найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віру».

На прилавках крамниць часто можемо побачити дуже багато книжок про правила поведінки, правила етикету, про розв’язування конфліктних ситуацій і багато подібного, що певною мірою допомагає людині функціонувати в суспільстві, налагоджувати суспільні стосунки. Але однаково ж завжди лишається слабке місце тих книжок, бо ж кожна ситуація не є подібна одна на одну. Правильніше сказати, що кожна ситуація життєва є цілковито нова і неповторна, ніколи ситуації і обставини не є такі ж самі. Тому не завжди можна мати готове правило етикету, чи якісь норми поведінки.

Дуже часто, коли створюється трудна ситуація – це все, чого людина навчилася як має чинити і поводитись, дуже легко опадає. В одній книжці про життя в концтаборі оповідалося, що до трьох тижнів з людини спадало все культурне нашарування, якою вона була. Тому в концтаборі людина могла показатися або великим героєм або в якійсь гіршій людській якості.

Так і в нашому житті, яке має конкретні обставини, конкретні ситуації. І що складніші вони, то показують нам і іншим наскільки наше життя є глибоким в Бозі, наскільки воно є духовним, наскільки ми живемо з Богом. Бо зовнішні обставини – це є ті ситуації, де наша особистість виявляється. Чим ми всередині наповнені, те в конкретних обставинах нашого життя показується на зовні.

2Кор. 2, 14–3, 3 «Наш лист – це ви»

Напевно, раніше люди більше писали листів, тепер через сучасні засоби комунікації люди відвикли від цього. Знаємо, що лист передавав все те, що людина хотіла передати, можна символічно сказати – передавав цілу людину через її слова, стиль і думку.

Так само і наше життя, як лист, і важливо, чи ми є тими добрим листом, який Господь пише в нас. Чи інші можуть в нас прочитати про Бога. Каже Господь, що по ділах наших пізнають, чиї ми діти. Задумаймось, чи інші зможуть відчитати живу і ходячу Євангелію в кожному з нас?

+Венедикт