14 (1) липня, вівторок
Свв. безсребреників і чудотворців Косми і Дам’яна.
Апостол. – 1 Кор. 136 зач.; 6, 20-7, 12.
20 Ви бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі! 1 А відносно того, що ви мені писали, то воно добре чоловікові не займати жінки. 2 Однак, з уваги на розпусту, кожний хай має свою жінку, і кожна хай має свого чоловіка. 3 Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка – чоловікові. 4 Жінка не має влади над своїм тілом, лише – чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, лише – жінка. 5 Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою, до часу, щоб вам віддатися молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю. 6 Говорю це як раду, а не як наказ. 7 Я бажав би, щоб усі люди були, як я, та кожний має свій особливий дар від Бога, один – такий, а другий – інший. 8 Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться, як я; 9 але коли не можуть стриматися, нехай одружуються: ліпше одружитися, ніж розпалюватися. 10 Одруженим же наказую не я, але Господь: Жінка нехай не розлучається від свого чоловіка; 11 коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня, або нехай помириться з чоловіком, – а чоловік нехай не відпускає жінки! 12 А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає.
Євангеліє. – Мт. 57 зач.; 14, 1-13
1 Того часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника, 2 і він сказав до своїх слуг: “Це Йоан Христитель! Це він воскрес із мертвих і тому чудодійні сили діють у ньому!” 3 Бо Ірод був схопив Йоана, зв’язав його і вкинув у темницю – через Іродіяду, жінку брата свого Филипа; 4 Йоан бо говорив до нього: “Не можна тобі її мати.” 5 Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка. 6 Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові; 7 отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить. 8 Та, під намовою матері своєї, сказала йому: “Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя.” 9 І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, – 10 тож послав стяти голову Йоанові в темниці. 11 Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та піднесла своїй матері. 12 І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; і пішли та сповістили про те Ісуса. 13 Почувши це, Ісус відплив звідси човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним з міст пішки.
Утреня: по “Бог Господь”: тропар безср. (2), Сл., І нині: богород. відпустовий за гласом тропаря безср. Катизми чергові, сідальні Октоїха. Канон Октоїха та безср. По 9-ій пісні – світильний Октоїха, Сл.: світил. безср., І нині: богородичний. Стиховня Октоїха. По “Отче наш”: тропар безср., Сл., І нині: богород. за гласом тропаря безср. і за днем тижня.
Часи: на 1-му – тропар дня; на 6-му – храму; на 3-му та 9-му – безср.
Літургія: вся служба дня. Ап. – 1 Кор. 136 зач.; 6, 20-7, 12. Єв. – Мт. 57 зач.; 14, 1-13.
Вечірня: „Блажен муж”. На „Господи, взиваю” – 6 стихир: всі свята. Слава, І нині: свята. Три читання: Бут. 28:10-17, Єзикіїла 43:27-44, Прип. 9:1-11. На стиховні: свята. Тропар: свята. Відпуст великий з поминанням свята.
Цього дня Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті святих безсрібників і чудотворців Косми і Дам’яна.
Святі мученики, чудотворці і безсрібники Косма і Дам’ян – рідні брати, родом з Риму, лікарі за професією, прийняли мученицьку кончину в Римі за імператора Карина (283-284). Виховані батьками-християнами в правилах благочестя, вони вели суворе, чеснотливе життя і були удостоєні від Бога благодатного дару зцілення недуг. Своїм добрим і безкорисливим ставленням до людей, поєднаним із винятковим милосердям, брати багатьох навертали до Христа. Святі зазвичай говорили хворим: “Не своєю силою ми лікуємо хвороби, а силою Христа, істинного Бога. Віруйте в Нього і будете здорові”. За безкорисливе лікування недужих святих братів називали “безоплатними лікарями”.
Дієве служіння ближньому, духовний вплив на оточуючих, який багатьох приводив до Церкви, привернули увагу до братів римських властей. За лікарями були послані воїни. Почувши про це, християни просили святих Косму і Дам’яна сховатися на деякий час заради тих, які вдавалися до їхньої допомоги. Але, не знайшовши братів, воїни схопили інших християн у селищі, де жили святі. Тоді святі Косма і Дам’ян покинули сховок і віддали себе в руки римських воїнів, попросивши відпустити узятих замість них заручників.
У Римі святих спочатку кинули до в’язниці, а потім повели на судилище. Святі брати відкрито ісповідали перед римським імператором і судом свою віру в Христа Бога, що прийшов на землю врятувати людство і спокутувати гріх світу, і рішуче відмовились принести жертву язичницьким богам. Вони говорили: “Ми нікому не заподіяли зла, ми не займаємося чародійством, в якому ви нас звинувачуєте. Ми лікуємо недуги силою Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа і не беремо жодної винагороди за допомогу хворим тому, що Господь заповідав Своїм учням: “Даром прийняли, даром і давайте” (Мт. 10:8).
Однак імператор продовжував наполягати. За молитвою святих братів, сповнених благодатною силою, Бог вразив Карина раптовою хворобою, щоб він на власному досвіді випробував всемогутність Господню, яка не прощає хули на Святого Духа. Люди, що бачили чудо, вигукували: “Великий Бог християнський і немає іншого Бога, крім Нього!” Багато тих, що увірували, просили святих лікарів зцілити імператора, і сам він благав святих, обіцяючи навернутися до істинного Бога Христа Спасителя. Святі зцілили його, і після цього були з почестями відпущені на свободу і знову взялися за лікування недуг.
Але чого не могли зробити ненависть язичників і жорстокість римських властей, здійснила чорна заздрість, одна з найсильніших пристрастей гріховної природи людини. Старий лікар-наставник, у якого свого часу святі брати вчилися лікарського мистецтва, почав заздрити їхній славі. Доведений до несамовитості цією підступною пристрастю, яка висушує все, він покликав святих братів, колись улюблених своїх учнів, нібито для збирання рідкісних лікарських трав і, завівши їх далеко в гори, убив, а тіла кинув у річку.
Так мученицько закінчили свій земний шлях безоплатні цілителі – святі брати Косма і Дам’ян, які все своє життя присвятили християнському служінню ближнім, які уникли римського меча і темниці, але зрадницьки вбиті учителем.
Господь прославив Своїх угодників. І нині за молитвами святих безсрібників отримують від Бога зцілення всі, що з вірою прибігають до їхнього святого заступництва.