2 (19) травня, п’ятниця. + Прп. Йоана Старопечерника.
Апостол. – Ді. 22 зач.; 9, 20-31.
20 і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він – Син Божий. 21 Усі, що чули, дивувались і казали: «Чи це не той, що в Єрусалимі лютував проти тих, які це ім’я призивають, та й що сюди прибув на те, щоб зв’язаними їх вести до архиєреїв?» 22 А Савло дедалі дужчав і бентежив юдеїв, які мешкали в Дамаску, доводячи, що цей (Ісус) – Христос. 23 Як минуло доволі часу, юдеї змовилися, щоб його вбити, 24 але Савло довідався про їхню змову. День і ніч чатували вони при воротях, щоби його вбити. 25 Та учні взяли його вночі й по мурі спустили в коші. 26 Прибувши ж у Єрусалим, він пробував пристати до учнів, та всі його боялися, не віривши, що він учень. 27 Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів і розповів їм, як він у дорозі бачив Господа і що говорив до нього, і як він проповідував відважно в Дамаску ім’я Ісуса. 28. І він був з ними, виходячи і входячи до Єрусалиму та проповідуючи сміливо ім’я Господнє; 29. а й розмовляв і змагався з гелленістами, однак вони намагались його вбити. 30 Брати ж, довідавшись про те, відвели його в Кесарію і вислали в Тарс. 31 Отож, Церква по всій Юдеї, Галилеї і Самарії мала спокій; будуючись і ходячи в Господнім страсі, наповнялася вона втіхою Святого Духа.
Євангеліє. – Йо. 52 зач.; 15, 17-16, 2.
17 Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного! 18 Ненавидить вас світ – то знайте: мене він ще перед вами зненавидів. 19 Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, ось тому й ненавидить вас світ. 20 Згадайте слово, що його був я вам вирік: Слуга не більший від пана свого. Переслідували мене – переслідуватимуть і вас. А слово моє зберігали – зберігатимуть і ваше. 21 Та все те робитимуть вам за моє ім’я, не знають бо того, хто послав мене. 22 Якби я не прийшов і не говорив до них, гріха не мали б вони. Та нині нема їм пробачення за їхній гріх! 23 Хто ненавидить мене, той і Отця мого ненавидить. 24 Був би я не вчинив серед них діл, що їх ніхто інший не вчинив, – гріха не мали б вони. А так – ось бачили, і зненавиділи: і мене, і Отця мого. 25 Але щоб здійснилося слово, яке в законі їхньому записано: Зненавиділи вони мене без причини! 26 Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то він і свідчитиме за мене. 27 Та й ви свідчитимете: ви бо зо мною від початку.»
1 «Повідав я вам те, щоб ви не зневірилися. 2 Виключать вас із синагог. А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові.
Утреня: по “Бог Господь”: тропар “Благообразний” та “Коли зійшов Ти”, Сл.: тр. прп., І нині: «Мироносицям-жінкам», катизми черг., 1-й сідал. Октоїха; 2-й сідал. свята. “Воскресіння Христове” (1). Пс. 50. Канонів 2: свята і прп. Катавасія по 3-ій, 6-ій, 8-ій та 9-ій – ірмос канону прп. По 3-ій – конд.-ікос і сідал. прп., по 6-ій – конд.-ікос свята, по 9-ій – світил. прп. (2), Сл., І нині: світил. свята. Хвалитні і Стиховня свята. По “Отче наш”: тропарі співаються так, як по “Бог Господь”.
Часи: на 1-му: тропар “Благообразний”, кондак свята; на 3-му: тропар “Коли зійшов Ти” і Сл.: тропар прп., кондак прп.; на 6-му: тропар і кондак свята; на 9-му: тропар “Благообразний” і Сл.: тропар прп., кондак прп. Замість «Достойно» – «Ангел сповіщав».
Літургія: антифони воскресні. Тропар “Благообразний”, “Коли зійшов Ти” та “Ангел при гробі”, Сл.: кондак свята, І нині: кондак Пасхи. Прокімен, алилуя свята. Ап. – Ді. 22 зач.; 9, 20-31. Єв. – Йо. 52 зач.; 15, 17-16, 2. Замість «Достойно» – «Ангел сповіщав». Причасний «Тіло Христове прийміть».
Вечірня: “Блажен муж”. На “Господи, візвав я” 10 стихир: 7 воскресних 3-го гласу і 3 неділі Розслабленого (далі свята), Сл: свята, І нині: догмат 3-го гласу. Прокімен дня. На стиховні: 1-ша стихира воскресна 3-го гласу, а відтак стихири Пасхи, Сл: свята, І нині: «Воскресіння день». По “Отче наш”: тропар воскрес., Сл., І нині: богород. за гласом тропаря. Відпуст Пасхи (без хреста).
Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
Субота 3-го тижня після Воскресіння
Йо.15, 17-16,2 «Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного!»
Це вказівка, якщо можемо сказати, заповідь, поручення Господа, щоб ми любили один одного. Бо ж Бог є Любов, як каже Євангелист Йоан Богослов, а хто перебуває в любові – перебуває в Бозі. Якщо ми любимо один одного, то ми даємо можливість, щоб Бог перебував між нами. Ми, як правило, в своєму житті очікуємо цієї любові від інших людей, сподіваємося, надіємося, спраглі цієї любові. Ми зауважуємо, що іншим до нас нема справи, що нас не люблять, не цінують. Але ми ніде не знаходимо в Євангелії, щоб Ісус казав: «Очікуйте любові від інших, сподівайтесь, шукайте!» Євангеліє нам каже, щоб МИ любили інших. Коли ми любимо інших, то не лише ми маємо одну із чеснот, але люблячи інших, даруючи їм любов, даруємо їм Бога (бо Бог є Любов). Коли ми дамо їм цього Бога, вони можуть зустрітися з цим Богом і зустрівшись з ним самі дарувати нам любов. Так що, незважаючи, які є інші люди, що вони роблять, як вони до нас відносяться, завжди вміймо жити цією заповіддю Божою, любити ближнього свого і через цю любов давати їм нагоду зустрітися з Богом.
Ді. 9, 20–31
«Зараз же почав у синагогах проповідувати Ісуса»
Бачимо сьогодні разючі зміни Савла, який був противником християнства і християн, стаючи Павлом, свідком Христа, не стидається і не боїться проповідувати те, що раніше засуджував. У цьому немає нічого дивно, бо правда визволяє і робить людину вільною від обставин, від думки інших, навіть від свого минулого.
І для нас, щоб у повноті бути тим, ким нас призначив Бог, так само важливо жити в правді, зустрітися з Тим, Хто є Правдою. Лише тоді ми зможемо відкритися на переміни, як це зробив Павло, і без страху і тягарів нести своє служіння!
+Венедикт