20 (7) квітень, Тиждень 2-ий після Пасхи.
+ Прп. Юрія, єп. Митилинського.
Апостол Ді. 9 зач.; 3, 19-26.
19 Тож покайтеся і наверніться, щоб ваші гріхи були стерті; 20 і щоб так прийшли від Господа часи відпочинку, і він прислав призначеного вам Христа Ісуса. 21 Треба було, щоб його прийняло небо аж до часу відновлення усього, про що Бог споконвіку говорив устами своїх святих пророків. 22 Мойсей сказав: Господь, Бог наш, піднесе вам Пророка, як мене, з-посеред братів ваших. Ви слухатиметесь його в усьому, що вам скаже. 23 А кожний, хто не буде слухатися того Пророка, буде викорінений з народу. – 24 Так само всі пророки від Самуїла й ті, що говорили потім, звіщали про ці дні. 25 Ви – сини пророків і Завіту, що Бог був заключив із вашими батьками, кажучи до Авраама: В твоїм потомстві будуть благословенні всі сім’ї землі. – 26 Вам насамперед Бог воскресив слугу свого і послав його, щоб він благословив вас та відвертав кожного з вас від поганих учинків.»
Євангеліє Йо. 6 зач.; 2, 1-11
1 Третього ж дня весілля відбувалося в Кані Галилейській, і була там мати Ісусова. 2 Отож запрошено на те весілля й Ісуса та його учнів. 3 Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до нього: «Вина в них нема.» 4 Відрік їй Ісус: «Що мені, жінко, – а й тобі? Таж не прийшла година моя!» 5 Але мати його мовила до слуг: «Що лиш скаже вам, – робіть.» 6 Було ж там шестеро кам’яних посудин на воду, щоб очищуватися по-юдейському; кожна вміщала дві або три мірки. 7 Сказав їм Ісус: «Наповніть посудини водою.» Вони й виповнили їх по вінця. 8 А він їм далі каже: «Зачерпніть тепер та й несіть до старости весільного.» Тож понесли. 9 Коли ж покуштував староста воду, що на вино обернулась, – а не знав же, звідки воно взялося: слуги лише знали, котрі води зачерпнули були, – то закликав староста молодого 10 і до нього мовив:; «Всяк чоловік добре вино спершу подає, а гірше, – як уп’ються. Ти ж приховав добре вино аж он по сю пору.» 11 Ось такий чудес початок учинив Ісус у Кані Галилейській, і велич тим свою об’явив, – тож і учні його увірували в нього.
Відпусти на вечірні, утрені та Літургії у всі будні дні аж до віддання Пасхи розпочинаються словами: «Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш»
Утреня: по “Бог Господь” тр. свята (2), Сл.: прп., І нині: тр. свята. Сідал. свята. “Воскресіння Христове” (1). Пс. 50. Канонів 2: свята і прп. Катавасія по 3-ій, 6-ій, 8-ій та 9-ій – ірмос канону прп. По 3-ій – конд.-ікос прп., по 6-ій – конд.-ікос свята, по 9-ій – світил. прп. (2), Сл., І нині: світил. свята. Стиховня свята. По “Отче наш”: тр. прп., Сл., І нині: тр. свята.
Часи: на всіх тр. свята, Сл.: на 3-му та 9-му – тр. прп. Кондаки: на 1-му та 6-му – свята; на 3-му та 9-му – прп.
Літургія: тр. свята, Сл., І нині: конд. свята. Ап. – Ді. 9 зач.; 3, 19-26. Єв. – Йо. 6 зач.; 2, 1-11. Замість «Достойно» – «Ангел сповіщав». Причасний свята.
Вечірня: катизма рядова. На “Господи, візвав я” 6 стихир: 3 свята, 3 свв. Сл.: свв., І нині: свята. Прокімен дня. Стиховня свята, Сл., І нині: свята. По “Отче наш”: тропар свв., Сл., І нині: свята. Відпуст середній з помин. свята і свв.
Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
Понеділок 2-го тижня після Великодня
Євангеліє
Йо. 2, 1–11: «Ще не прийшов час Мій».
Дуже часто у своєму житті ми щось заплануємо собі, а потім мучимо самі себе та інших, щоб ці наші плани реалізувались. Однак бачимо, що з часом усе стає на свої місця. Можливо, не тоді, коли ми думали, але точно у властивий для нас час, час Божий.
Греки говорять, що chronos – це час, в якому ми живемо, а kairos – це Божий час. Так як Господь прийшов у свій час, явився у Своєму Сині, так Він приходить до кожного з нас у нашому житті. Але ми, люди сучасного світу і сучасної ментальності, хочемо, щоб все відбувалося швидко, одразу. Певно, це є наслідком того, що ми звикли застосовувати мобільні засоби зв’язку, Інтернет, пересуватися сучасним транспортом.
Мусимо зрозуміти, що в Бога є свій час на кожну подію в нашому житті, як каже українська приказка: «Божі млини мелють поволі». Отож маємо вміти вичікувати цей час, а для цього треба довіряти і вірити Богові. Тож довіряймо Богові, і Він явить себе в нашому житті і розв’яже всі проблеми, роз’яснить усі питання, які маємо!
Апостол
Ді. 3, 19–26
«Покайтесь і наверніться, щоб ваші гріхи були стерті»
Прагнемо ми Бога свідомо чи менш свідомо, шукаємо Його, стараємось жити за заповідями Божими, але часто разом з тим лишаємось в своїх пристрастях, гріхах і не хочемо перемінитись. Сьогоднішнє читання каже, що лише покаявшись, усвідомивши, що таке гріх і зло, і навернувшись від гріхів, ми дійсно лише тоді можемо навернутись до Бога.
Ми завжди є повернуті лицем до когось і спиною до когось. Якщо повернені лицем до гріха, як його чинимо, то спиною повернені до Бога. Лиш тоді, коли ми стаємо лицем до Бога, навертаємось, ми стаємо спиною до гріха. Погляньмо скільки часу упродовж години, дня, місяця, року ми повернені до Бога, скільки часу ми відвернуті від Господа!
+Венедикт