1 (19) квітня, Середа. + Свв. мчч. Хрисанта і Дарії.
Апостол Фл. 2, 5-11
5 Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі. 6 Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, 7 а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, 8 він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж – хресної. 9 Тому і Бог його вивищив і дав йому ім’я, що понад усяке ім’я, 10 щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, 11 і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.
Євангеліє Лк. 10, 38-42, 11, 27-28
38 Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. 39 Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. 40 Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.” 41 Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, 42 одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.”
27 Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: “Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.” 28 А він озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.”
Вечірня: катизма чергова. На “Господи, візвав я” 6 стихир: 3 Тріоді, 3 мчч., Сл.: мчч., І нині: хрестобогород. за гласом Сл. Прокімен Тріоді: “Початок мудрості ” і читання Тріоді: Бт. 31, 3-16; другий прокімен: “Він ласкавий і милостивий” і читання: Прип. 21, 3-21. “Сподоби, Господи”. Стиховня Тріоді. По «Отче наш» – все за посним уставом.
Утреня: замість “Бог Господь” співаємо “Алилуя” і троїчні тропарі 1-го гласу. Катизми 3; сідальні: 1-й Октоїха, 2-й і 3-ій Тріоді. Пс. 50 і канон. На 3-ій, 8-ій, та 9-ій піснях – канон мчч. та два Тріоді. На інших – тільки канон мчч. Катавасія – ірмос останнього канону. По 3-ій – сідальний мчч., по 6-ій – конд.-ікос мчч. По 9-ій – “Достойно” і по єктенії – світильний гласу. Перед малим славослов’ям ієрей виголошує: “Тобі належить слава”, а відтак «Слава Тобі, що світло нам показав». Стиховня Тріоді. “Добре воно” (2), по “Отче наш”: тропар “Стоячи у храмі”; відтак “Господи, помилуй” (40) і по останньому поклоні одразу “Прийдіте, поклонімся” тричі й 1-й час.
Часи: все за пісним уставом святої Чотиридесятниці.
Літургія Передосвячених Дарів: катизма 18. На “Господи, візвав я” 10 стихир: 6 Тріоді та 4 прпп., Сл.: прпп., І нині: богород. на глас Сл. Прокімен: “Я буду перед Господом ходити”, читання: Бт. 43, 26-31; 45, 1-17; другий прокімен: “Виконаю обіти мої Господеві”, читання: Прип. 21, 23-22, 5. Далі – за чином Літургія Передосвячених Дарів.
Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім читанням
Бут. 45, 4: « Я Йосиф, ваш брат, якого ви продали у Єгипет».
Сьогодні перед нами відкривається дуже зворушлива сцена – Йосиф відкриває себе своїм братам, які колись продали його в рабство. Брати вчинили дуже і дуже несправедливо. Продати рідного брата – це і страшне, і подиву гідне водночас. Але, з іншого боку, через їхній вчинок – немилосердний, жорстокий, грішний – Йосиф не лише потрапляє у неволю, але з часмо займає високе становище і рятує пізніше своїх братів і батька від голоду. Який дивний Божий промисел!
Часто ми в своєму житті хочемо знайти логіку, постійно вимагаємо справедливості, правди! Можливо, навіть маємо жаль не тільки до людей, але й до Бога, чому Він це допускає в нашому житті. Але на прикладі Йосифа можемо усвідомити собі, що навіть кривди, які ми переживаємо, труднощі, проблеми у майбутньому неодмінно для нас вийдуть на благо. Наш народ це давно спостеріг, коли сказав: «Нема зла, що б не вийшло на добро». Вміймо бачити за всім, що стається, не випадковість, а те, що дає нам все це Господь і що в майбутньому неминуче вийде нам на добро!
+Венедикт