4 (22) лютого, середа. + Св. ап. Тимотея. Св. прпмч. Атанасія Перського.

Апостол 2 Пт. 68 зач.; 3, 1-18.

1 Це, любі, друге вже послання я вам пишу. В них попередженням я розбуджую у вас здорову думку, 2 щоб ви пригадували ті слова, що їх святі пророки були наперед сказали, та заповідь ваших апостолів, заповідь Господа і Спаса. 3 Насамперед затямте собі те, що за останніх днів прийдуть із насмішками глузливці, які житимуть у своїх похотях 4 і говоритимуть: «Де той обіцяний його прихід? Відколи бо батьки поснули, все перебуває так, як було на початку сотворення.» 5 Скрите перед ними, – бо самі того хочуть, – що небо було здавна, і що земля з води постала й через воду, словом Божим, 6 тим то тодішній світ і загинув, затоплений водою. 7 Нинішнє ж небо й земля, заховані тим самим словом, зберігаються для вогню на день суду і погибелі безбожних людей. 8 Одне нехай не буде заховане від вас, о любі: що один день перед Господом, як тисяча літ, і тисяча літ, як один день. 9 Не зволікає Господь з обітницею, як деякі вважають це за зволікання, а виявляє до вас своє довготерпіння, бо не хоче, щоб хтось загинув, лише щоб усі прийшли до покаяння. 10 День же Господній прийде, як злодій; і тоді небо з шумом перейде, первні, розпалені, розтопляться, і земля з ділами, що на ній, розпадеться. 11 І коли так усе це має розпастися, якими ж слід вам бути святими у всім вашім житті та в побожності, 12 очікуючи і прискорюючи день Божого приходу, коли небо, палаюче, розтане і первні, розпалені, розтопляться! 13 Нового ж неба й землі нової, згідно з його обіцянкою, очікуємо ми, в яких справедливість перебуває. 14 Тому, любі, очікуючи цього, старайтеся, щоб він знайшов вас безплямних і бездоганних у мирі. 15 Довготерпеливість Господа нашого вважайте за спасіння, як і любий наш брат Павло, за даною йому мудрістю, писав вам, 16 що, зрештою, в усіх листах він робить, коли про це говорить. В них є дещо трудне до зрозуміння, що люди без освіти й не зміцнені у вірі перекручують, як і інші писання, на свою власну погибель. 17 Ви ж, любі, знаючи це наперед, бережіться, щоб не датися збаламутити блудом беззаконних і не відхилитися від своєї непохитности; 18 але ростіть у благодаті та спізнанні Господа нашого і Спаса Ісуса Христа: йому слава і тепер, і по день вічний! Амінь.

Євангеліє Мр. 61 зач.; 13, 24-31

 24 За тих же днів, після того горя, сонце затьмиться, місяць не дасть свого світла, 25 зорі спадуть з неба, і сили небесні стрясуться. 26 І тоді узріють Сина Чоловічого, що йтиме по хмарах з великою силою й славою. 27 Тоді він пошле ангелів і збере своїх вибраних із чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба. 28 Від смоковниці навчіться притчі: Коли віття її стає м’яким і пускає листя, знаєте, що близько є літо. 29. Так і ви, коли побачите, що це здійснюється, знайте, що – близько, під дверима! 30 Істинно кажу вам: Не перейде цей рід, доки усе це не здійсниться. 31 Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.

Утреня: по „Бог Господь”: тропар ап., двічі, Слава: прпмч., І нині: богородичний відпустовий за гласом тропаря прпмч. і за днем тижня. Катизми чергові і сідальний октоїха. Псалом 50. Канонів 3: перший октоїха, другий ап. і третій прпмч. По 9-ій – світильний з октоїха, також світильний ап., Слава: світильний прпмч., І нині: хрестобогородичний світильного прпмч. Стиховня – вся октоїха. Тропар ап., Слава: прпмч., І нині: богородичний відпустовий за гласом тропаря прпмч. і за днем тижня, що на кінці утрені.

Часи: Тропарі і кондаки: на 1-му – дня тижня, на 3-му – ап., на 6-му – храму, на 9-му – прпмч.

Літургія: вся служба дня. Ап. – 2 Пт. 68 зач.; 3, 1-18. Єв.– Мр. 61 зач.; 13, 24-31.

Вечірня: Катизма чергова. На “Господи, візвав я” – 6 стихир: свщмч. – 3 і мч. – 3. Слава: мч., І нині: богородичний октоїха за гласом наславника. На стиховні: стихири з октоїха. Тропар свщмч., Слава: мч., І нині: богородичний відпустовий за гласом тропаря мч. і за днем тижня. Відпуст середній з поминанням служби дня, свщмч. і мч.

Розважання мої.

«Де той обіцяний його прихід? Відколи бо батьки поснули, все перебуває так, як було на початку сотворення.»

Одним з найважчих питань тлумачень Біблії є сотворення і кінець світу.

Ми читаємо в книзі Буття, що Бог сотворив Небо, землю, все живе і людину як вінець творіння за 6 днів. Сьомого ж дня відпочив. А що таке “день”? Скільки часу на нинішню мірку тривав “день”?

Очевидно, що його тривалість відрізнялася від сьогоднішнього. Бо 1 день уже був, а сонця і місяця ще не було… “…один день перед Господом, як тисяча літ, і тисяча літ, як один день.” В нашому розумінні – це можуть бути і мільйони літ на створення світу.

Тому сучасні дослідження світу, що земля існує мільйони літ, а літочислення Біблії менше 10 тисяч означає тільки те, що це ця історія йде від сотворення перших людей Адама і Єви – прародиців єврейського народу, а не створення світу.

Весь Старий Заповіт створений як історія вибраного Богом єврейського народу, з якого вийшов Спаситель наш Ісус Христос. І якого вибраний народ не прийняв. Тому і був знищений. Для цього народу вже буй прийшов кінець світу – знищення римським військом Єрусалиму. “Каменя на камені не залишиться“. Саме так і сталося…

Але другого приходу  “Сина Чоловічого, що йтиме по хмарах з великою силою й славою. 27 Тоді він пошле ангелів і збере своїх вибраних із чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба” ще не було…

Є штучна спроба створити країну Ізраїль і зібрати всіх євреїв в цю країну. Але оскільки вона “штучна”, тому всі євреї і не зійшлися… і кінця світу ще не має.

І кого зараз Бог вважає вибраним народом? До приходу на землю Сина Божого вибраним народом були сини Авраама. Але господар знищив виноградник і віддав його іншим виноградарям тобто нам з вами, які вірують і виконують Божі Заповіді.

Тому то  “Істинно кажу вам: Не перейде цей рід, доки усе це не здійсниться. 31 Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.”