1 (19) лютого, Неділя. Неділя про Митаря і Фарисея. Глас 1. Єв. 1.
Апостол 2 Тим. 296 зач.; 3, 10-15.
10 Ти ж слідував моїй науці, моїй поведінці, моїй настанові, вірі, довготерпеливості, любові, постійності, 11 у переслідуваннях, у стражданнях, які були спіткали мене в Антіохії, в Іконії та в Лістрі. Яких то переслідувань не переніс я на собі! А від усіх Господь мене визволив! 12 Та й усі, що побожно хочуть жити у Христі Ісусі, будуть переслідувані. 13 А лихі люди й дурисвіти будуть чим далі, тим до гіршого посуватися, зводячи інших, і самі зведені. 14 Ти ж тримайся того, чого навчився і в чому переконався. Відаєш бо, від кого ти навчився, 15 і вже змалку знаєш Святе Письмо, яке вірою у Христа Ісуса може тобі дати мудрість на спасіння.
Євангеліє Лк. 89 зач.; 18, 10-14
10 “Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий – митар. 11 Фарисей, ставши, молився так у собі: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди – грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар. 12 Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину. 13 А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуйся надо мною грішним! 14 Кажу вам: Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, – вивищений.”
Вечірня: “Блажен муж”. На “Господи, візвав я” 10 стихир: 6 воскрес. і 4 Тріоді, Сл.: Тріоді, І нині: догмат 1-го гласу. Стиховня воскрес., Слава: Тріоді, І нині: богород. з неділ. стиховні за гласом Слава. По “Отче наш”: тр. неділ., Сл., І нині: його богород. Відпуст великий з помин. неділі і прп.
Служба св. переноситься на Повечер’я попередньої п’ятниці[1].
Утреня: по “Бог Господь” тр. неділ. (2), Сл.: І нині: його богород. Катизми черг., сідал. неділ. Полієлей, “Ангельський Собор”. Іпакой, степенна і прокімен 8 гл. Єв. – Мт. 116 зач.; 28, 16-20. “Воскресіння Христове” та Пс 50. Слава: «Покаяння двері відкрий мені», І нині: «На спасення стежки» і т. д. Канонів 4: неділ., хрестовоскр., Богород., і Тріоді. Катавасія – “Сушу”. По 3-ій – сіділ. Тріоді; по 6-ій – конд.-ікос Тріоді; на 9-ій – “Чеснішу”, по 9-ій – світил. неділ., Сл.: Тріоді, І нині: його богород. Хвалитніх стихир 8: 4 воскрес. і 4 Тріоді, Сл.: Тріоді, І нині: “Преблагословенна”. По вел. славослов’ї – тр. “Сьогодні спасіння світу”. Відпуст великий з помин. неділ. і св.
Часи: на всіх тр. неділ. і кондак Тріоді.
Літургія: антифони неділ., тр. неділ., Сл.: кондак Тріоді, І нині: богород. Прокімен, алилуя і причасний неділ. Ап. – 2 Тим. 296 зач.; 3, 10-15. Єв. – Лк. 89 зач.; 18, 10-14.
Вечірня: „Блажен муж”. На “Господи, візвав я” стихир – 6 всі прп. Слава: прп., І нині: 1-й богородичний (догмат), за гласом наславника. Прокімен дня і три читання прп: Муд. 3:1-9, Муд. 5:15-6:3, Прип. 2:1-9. Стиховня ціла прп., зі своїми приспівами. До наславника прп. добирається богородичний з недільної стиховні за гласом наславника. Тропар прп., Слава, І нині: богородичний з недільних за гласом тропаря прп. Відпуст великий з поминанням тільки служби прп.
Розважання мої.
“Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди – грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар.”
Що, здавалось би, в цьому поганого. Цей фарисей жив “праведно”, виконував Божі заповіді і за це дякував Богу. Цього самого нас навчав Ісус Христос і зараз навчає Його церква.
Все було би добре, якщо б він тільки виконував Божі Заповіді!
Але він з двох Божих заповідей любові – думав, що виконує тільки першу. Але не любив свого ближнього. “Або як цей митар“. Він зневажав не тільки “грабіжників, неправедних, перелюбців” але і “чоловіка який зайшов в храм помолитись”.
Тим самим він поставив себе суддею. Осуджував людину, яка зайшла в храм помолитись!!!
Як часто серед людей сучасності, які самі ходять до церкви можна почути ці слова “вона не так вдягнута”, “а той, що … прийшов нині” і т.д.
Чим ми, які дивимося на інших і несправедливо осуджуємо кращі за цього фарисея? Сказав бо Ісус “Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той”.
Тобто кожного разу, коли ми приходимо до Храму Божого і когось осуджуємо – ми будемо принижені. “бо кожний, хто виноситься, буде принижений”… а потім ми нарікаємо, чому так погано ми живемо? Чи Бог не бачить наших страждань?
Бог бачить все! І діє згідно нашої поведінки. Ми себе вивищуємо, а Він нас принижує. Кожен отримує згідно своєї віри і чого собі заслужить…