6 (24) січня, Вівторок, Навечір’я Різдва Христового.
Апостол Євр. 1, 1-12
1 Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків.
2 За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки.
3 Він – відблиск його слави, образ його істоти, – підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині,
4 ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім’я.
5 Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?»
6 Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.»
7 А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум’я вогненне – слугами своїми.»
8 А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти – берло твого царства.
9 Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.»
10 І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса – діло рук твоїх.
11 Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються.
12 Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж – той самий, і літа твої не скінчаться.»
Євангеліє Лк. 2, 1 – 20
1 Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.
2 Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній.
3 І йшли всі записатися, – кожний у своє місто.
4 Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,
5 щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.
6 І от коли вони були там, настав їй час родити,
7 і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
8 Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.
9 Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.
10 Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу:
11 Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.
12 І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.”
13 І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла:
14 “Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.”
15 І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: “Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам.”
16 І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.
17 Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’ятко;
18 і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.
19 Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.
20 А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.
Утреня: по “Бог Господь”: тр. Навечір’я. (2), Сл.: тр. прпмчц., І нині: тр. Навечір’я. Катизми черг., сідал. Навечір’я. Пс. 50. Канон Навечір’я та прпмчц. Катавасія тільки по 3-ій, 6-ій, 8-ій та 9-ій піснях – ірмос канону прпмчц. По 3-ій – конд.-ікос і сідал. прпмчц., Сл., І нині: сідал. Навечір’я. По 6-ій – конд.-ікос Навечір’я. По 9-ій – світил. прпмчц., Сл., І нині: світил. Навечір’я. На Хвалитних 4 стихири Навечір’я, Сл.: Навечір’я, І нині: Навечір’я. Стиховня Навечір’я., Сл., І нині: Навечір’я. По “Отче наш”: тр. прпмчц., Сл., І нині: тр. Навечір’я.
Великі (Царські) Часи: відправляють при зачинених св. дверях, які відчиняють тільки на читання Євангелії. Свічки на престолі запалюють тільки на читання Євангелії. Відпуст творимо аж по закінченні Обідниці.
На 1-му часі – Ап. – Євр. 303 зач.; 1, 1 – 12. Єв. – Мт. 2 зач.; 1, 18 – 25.
На 3-му часі – Ап. – Гал. 208 зач.; 3, 23 – 29. Єв. – Лк. 5 зач.; 2, 1 – 20.
На 6-му часі – Ап. – Євр. 304 зач.; 1, 10 – 2, 3. Єв. – Мт. 3 зач.; 2, 1 – 12.
На 9-му часі – Ап. – Євр. 306 зач.; 2, 11 – 18. Єв. – Мт. 4 зач.; 2, 13 – 23.
Обідниця починається одразу після молитви 9-го часу, однак без вступного стиха, стихир на “Блаженних”, Ап. і Єв., “Вірую”, “Будь ім’я Господнє” та без Пс. 33, оскільки буде Літургія. Замість конд. храму співаємо конд. Навечір’я.
Вечірня з Літургією св. Василія Великого: На “Господи, візвав я” 8 стихир свята, Сл., І нині: “Коли Август єдиний…” Вхід з Євангелієм. Прокімен дня. 8 читань: Бут. 1, 1-13; Чис. 24, 2-3, 5-9, 17-18; Міх. 4, 6-7; 5, 1-3. Після перших трьох читань священик співає “Таємно родився ти в вертепі” зі стихами; Вар. 3, 36-4, 4; Дан. 2, 31-36, 44-45; Іс. 11, 1-10. Священик виголошує: “Засяяв ти, Христе” зі стихами. Іс. 7, 10-14; 8, 9-10; Іс. 9, 5-6. Мала єктенія і виголос: “Бо Ти святий єси, Боже наш”, Трисвяте і далі по чину Божественна Літургія св. Василія Великого. Прокімен, Ап. Євр. зач. 303; 1, 1-12 (читай вище); Єв. – Лк. 5 зач.; 2, 1 – 20 (читай вище). По відпусті: тр. свята, Сл., І нині: конд. свята.
Всенічне з Великим Повечер’ям: перед початком відчиняють св. двері. Священик, одягнений у епітрахиль, кадить. По “Благословенний Бог наш” св. двері зачиняють. По закінченні шести псалмів – “З нами Бог”. Після першого Трисвятого – тр. свята «Різдво Твоє»; замість тр. “Помилуй нас, Господи” – конд. свята «Діва днесь». По “Слава во вишніх Богу” ієрей у фелоні, відчинивши св. двері, розпочинає Литію. Стихири на Литії – свята. Після Литії – стиховня свята. По “Отче наш” – тр. свята (3).